Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.
Як «посилення захисту» може зруйнувати конституційні гарантії
Переважна більшість реформаторських декларацій у кримінально-правовій сфері відкривається посиланням на презумпцію невинуватості та принцип змагальності. Водночас дані Державної судової адміністрації (ДСА) засвідчують, що максима in dubio pro reo в Україні переважно лишається декларативною, а не повсякденною судовою реальністю. З 2008 по 2024 рр. частка осіб, виправданих судами першої інстанції, коливалася поблизу одного відсотка і лиш інколи підіймалася вище цієї позначки. 
Адвокат Володимир Богатир у колонці «Української правди» критикує подекуди декларативне дотримання принципів «презумпції невинуватості» й змагальності в кримінальних процесах, констатуючи глибинну кризу вітчизняної судової системи.У зв’язку із ліквідацією ОАСК, кожному судді Київського окружного адміністративного суду (куди за законом передаються матеріали) додали по 2,46 тис. справ. Їх, враховуючи нормативи ВРП, доведеться розглядати понад 11 років.
Інформацію щодо стану виконання Закону «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» надали у Київському окружному адміністративному суді (лист від 07.08.2023 №02-47/9212/23) на запит адвоката Володимира Богатиря.
Нагадаємо, 15 грудня 2022 року Окружний адміністративний суд м.Києва припинив прийом процесуальних документів у справах, які перебували у провадженні. І за новими правилами адміністративні справи, підсудні суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на Київ, зараз мають розглядатися Київським окружним адміністративним судом. Поки не буде утворено новий Київський міський окружний адміністративний суд (наразі він створений як юридична особа, але досі не здійснює судочинства, оскільки немає суддів). При цьому ліквідований ОАСК мав передати усі свої справи Київського окружного адмінсуду до 25 грудня 2022 року. Але на практиці цього, звісно не сталося.
Як повідомили в КОАС, передачі на їхній розгляд підлягали близько 64 тисячі справ та матеріалів, що перебували у провадженні ОАСК, а також близько 300 тисяч справ, які передані до архіву. Фактично станом на сьогоднішні передано близько 32 тис. адміністративних справ та матеріалів.
Станом На 7 серпня 2023 року у КОАС затверджено штат у кількості 25 суддів, фактично у штаті суду перебуває 26 суддів, з яких 3 судді відряджені, 3 судді перебувають у відпустці по догляду за дитиною, та 91 штатна одиниця працівників апарату суду.
«Якщо виходити з того, що в цій установі працюватимуть усі 26 суддів, кожен з них через ліквідацію ОАСК отримав додатково 2461,5 матеріалів справ, що підлягають розгляду», - прокоментував наведені цифри В.Богатир. Він також нагадав, що у 2020 році Вища рада правосуддя затвердила показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Згідно з ними, в окружних адміністративних судах у середньому необхідно 567 хвилин для розгляду справи.
«Таким чином, кожному судді в КОАС необхідно 23,26 тис. додаткових годин, аби «вичистити авгієві стайні» ОАСК, - рахує В.Богатир. - Якщо взяти до уваги 40-годинний робочий тиждень і середню кількість робочих днів у році, виходить, що судді працюватимуть без відпустки додатково близько 11,5 років».
«Зрозуміло, що ці цифри слід сприймати як гіпотетичні. Адже Київський міський окружний адміністративний суд напевно буде створений раніше. Втім, вони яскраво характеризують глибину адміністративного колапсу, в якому опинилася Україна. І без вирішення проблеми (оптимізації процедури розгляду справ, збільшення чисельності суддів тощо), забезпечити право людей на доступ до адміністративного правосуддя буде неможливо», - додав адвокат.
Також в КОАС повідомили, що з моменту утворення (1 жовтня 2008 року) до 7 серпня 2023 року суддями було розглянуто 139780 адміністративних справ і матеріалів.
https://novosti.politeka.net