21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.За последние два года внешний долг Украины вырос на цифру в 12 нулей – 1,76 трлн. гривен.
На это обратил внимание адвокат, Заслуженный юрист Украины Владимир Богатырь, комментируя данные о фактически осуществленных государственных внешних заимствованиях, предоставленных Министерством финансов по его запросу.
Письмом от 01.04.2024 №19020-07/260-ЗПІ/261 Минфин проинформировал о поступлении и использовании средств, полученных от иностранных государств (официальные ссуды), банков (коммерческие ссуды) и международных финансовых организаций за период с 2014 по конец марта 2024 года . Данные по источникам происхождения заимствований поделены на общий и специальный фонды.
Согласно официальным данным, внешний долг ежегодно увеличивается. Меньше всего заимствовали в 2016 году - всего 61,3 млрд. гривен, больше всего - в 2023-м - 1,15 трлн. грн. И это не намного меньше, чем общая сумма за восемь лет, предшествовавших полномасштабному вторжению (1,33 трлн.). Активная фаза войны увеличила средние годовые заимствования более чем в пять раз!
Коммерческие ссуды в общий фонд (Cargill Financial Services International, Inc., Credit Agricole Corporation и Investment Bank, Deutsche Bank AG London и облигации внешнего государственного займа) с начала войны в 2014 году составляли в среднем сумму 96,9 млрд грн ежегодно. После февраля 2022 года они сошли на нет.
А вот ссуды от международных финансовых организаций (Европейский Инвестиционный Банк, Европейский Союз, Международная ассоциация развития, Международный банк реконструкции и развития), правительств стран мира и агентств (Италия, Канада, Нидерланды, Великобритания, Франция и др.) – наоборот существенно выросли.
Если же составлять ТОП ссудодателей, которые помогали и помогают Украине во время полномасштабного вторжения, то с учетом совокупных данных общего и специального бюджета в пятерку лидеров вошли бы:
1. Европейский Союз – 971,3 млрд. грн.
2. Международный банк реконструкции и развития – 254,5 млрд. грн.
3. Международный валютный фонд – 252,2 млрд. грн.
4. Правительство Канады – 124,7 млрд. грн.
5. Европейский Инвестиционный Банк – 48,1 млрд. грн.
«В частных отношениях долги необходимо отдавать, а если сумма слишком большая – распродавать имущество. В международных отношениях схемы более сложны. Впрочем, основная идея – та же самая. Разумеется, не исключена реструктуризация или списание доли долгов. Но их общая сумма действительно впечатляет», – резюмировал Владимир Богатырь.