• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

У Великій Британії триває IX Oxford Arbitration Day

21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків  із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.

Więcej…
Ініціатива НАБУ отримати можливість обмежувати право власності на підприємствах сама створює корупційні ризики

Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.

Więcej…
Ініціатива НАБУ отримати можливість обмежувати право власності на підприємствах сама створює корупційні ризики

Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості

Więcej…
Це не просто хибна ідея, а підрив основ бізнес-клімату», – юрист про плани НАБУ обмежувати права власності на підприємства

Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.

Więcej…
Вагони економіки: як змінювався залізничний вантажний парк за десятиліття

Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.

Więcej…
Справа Дубневича: як будують обвинувачення без доказів

Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.

Więcej…
Партійне будівництво України: як змінювався політичний ландшаф

Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.

Więcej…
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі "газової справи" Дубневича

Як в Україні посилюється тенденція до криміналізації господарських відносин, і чому слідство кваліфікує звичайні бізнес-угоди як злочин, – в колонці адвоката Володимира Богатира.

Więcej…
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі «газової справи» Дубневича

Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.

Więcej…
Регуляторна сліпота. Чому фінансовий моніторинг грального бізнесу в Україні залишається ілюзією?

Про те, як легалізація грального бізнесу у 2020 році мала вивести ринок з тіні, але відсутність консолідованої статистики та розриви у звітності створили загрози фінансовій безпеці та ефективності політики регулювання, – у колонці адвоката Володимира Богатира.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

Відповідно до КПК завданням арешту майна – є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Чи здатен цю норму виконати потерпілий, якщо таке майно передати йому в управління?

Кейс ТЕЦ

У 2018 році в рамках гучної газової справи суд арештував дві теплоелектроцентралі у Львівській області (Новояворівську та Новороздільську) та передав їх Агентству з розшуку та менеджменту активів. 

Останнє з другої спроби знайшло управителя для подальшого ведення господарської діяльності. Ним виявилося ТОВ «Нафтогаз Тепло»,  засновником і власником якого згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, є дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Цікаво, що відбір нового управителя проходив за так званою переговорною процедурою. Аби застосувати спрощений порядок, довелося ухвалювати окреме розпорядження Кабміну від 06.11.2019 №1040-р

Але ж НАК «Нафтогаз України», яка фактично отримала повний контроль над ТЕЦ, має статус потерпілого у цій же газовій справі. Як таке можливо?

За загальним правилом, арештоване майно має бути збережене до остаточного вироку у справі. На практиці особливо складні випадки пов’язані з арештом майнових комплексів підприємств. Адже поки йде розслідування і триває судовий розгляд, вони мають продовжувати роботу. Інакше бізнес збанкрутує, а активи - знеціняться.

Саме тому подібні речові докази передаються АРМА. Відповідно до закону управління активами здійснюється на умовах ефективності, а також збереження (за можливості - збільшення) їх економічної вартості. Прийняті активи оцінюються та передаються в управління юридичним особам або ФОП. Саме ж управління активами здійснюється на підставі договору.

Втім і після укладання договору з управителем агентство має контролювати ефективність діяльності. Тобто, відповідальність з нього не знімається. АРМА здійснює періодичну перевірку і в разі встановлення фактів неналежного управління, агентство повідомляє про це правоохоронним органам для перевірки, реагування.

Не перешкоджати

Отже, ТОВ «Нафтогаз Тепло» і до сьогодні управляє теплоелектроцентралями. Наскільки це узгоджується із процесуальним статусом потерпілого?

Відповідно до ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд серед іншого повинен враховувати наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Це логічно випливає із завдань кримінального провадження, якими є не лише швидке, повне та неупереджене розслідування і судовий розгляд, але й охорона прав, свобод та законних інтересів учасників з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Потерпілим визнається фізична особа, якій правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, або юридична особа, що зазнала майнової шкоди (ст. 55 КПК). Її права - це бути повідомленим, знати сутність підозри, подавати докази, заявляти відводи та клопотання, давати пояснення, знайомитися з матеріалами тощо. Також потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом (ст. 56 КПК). Тобто законодавець відвів роль потерпілому (як і свідку), скоріше пасивну. Щобільше, його зобов’язали утримуватися від активних дій. Якщо говорити точно, то «не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення» (ст. 57 КПК).

Але ж який потерпілий утримається від спокуси використати статус управителя, аби за рахунок арештованого майна відновити справедливість, як він її бачить? А коли йдеться про суми у сотні мільйонів гривень? За будь-яких обставин потерпілий є зацікавленою особою. І цей інтерес може кардинально не збігатися з цілями управління.

Реакція на критику

І яскравим підтвердженням цій гіпотезі є підсумки діяльності арештованих ТЕЦ під управлінням представника потерпілого.

Згідно з останнім звітом про фінансовий стан ТОВ «Нафтогаз Тепло» за 2023 рік поточна кредиторська заборгованість підприємства за довгостроковими зобов'язаннями за товари, роботи, послуги зросла з 456,4 млн. грн. до 575,0 млн. гривень. Враховуючи сутність господарської діяльності ТЕЦ (купівля газу, його переробка у тепло та гарячу воду та їх постачання мешканцям Нового Роздолу та Новояворівська), можна припустити що цей борг утворився якраз за отриману від Нафтогазу, але не оплачену сировину. І цей борг лише за один звітний рік зріс на 118,6 млн. грн. Коли ж державі завдають збитки, це має ознаки злочину!

АРМА постійно скаржитися на недосконале законодавство, яке начебто знижує інституційну спроможність агентства. Ймовірно це реакція на критику, яка постійно лунає в бік керівництва відомства. Непрозорі вимоги, підходи та механізми відбору кандидатів на посади голови та працівників Агентства з розшуку та менеджменту активів несуть у собі корупційні ризики.

Аби підвищити цю спроможність, до Верховної Ради навіть внесли проект Закону №12374 від 02.01.2025. Але, як ми вже дослідили, зміни до закону про АРМА є скоріше спробою приховати накопичені проблеми, ніж їх розв’язати. Також нещодавно з’явилося ще два цікаві проекти: №12387 щодо посилення судового контролю за управлінням арештованими активами та №12389 стосовно визначення особливості речового (майнового) титулу АРМА.

Навіть їх поверхневий перегляд дає достатнє уявлення про їхню спрямованість. Замість того, аби вирішувати реальні проблеми управління арештованим майном, пропонується усе, аби максимально спростити собі роботу й одночасно ускладнити роботу бізнесу.

А от історія з арештованими ТЕЦ демонструє ключові проблеми управління конфіскованими активами в Україні: відсутність чіткої процедури передачі майна, правову невизначеність у питаннях вибору управителів і ризики, пов’язані з організацією управляння і контролю з боку АРМА. Тож проблема не у формальних процедурах, а у відсутності відповідального підходу.

https://tsn.ua

FaLang translation system by Faboba