Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 
Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК
З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.
Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?
Десятирічний період системної бездіяльності та свідомого ігнорування імперативних вимог закону щодо щорічної незалежної оцінки ефективності АРМА завершився початком процедури, легітимність якої викликає обґрунтований скептицизм. Незалежну комісію сформовано, і вона (не без допомоги самої АРМА) розпочала аудит. Проаналізуємо очікувані показники та ймовірні правові наслідки аудиту.У відновленні прав українців, постраждалих внаслідок збройної агресії РФ, головним є стягнення коштів, а не блокування активів РФ. Останнє по своїй суті є лише попереднім (забезпечувальним) кроком. Тому й ефективність діяльності Мін'юсту слід визначати винятково за критерієм розміру стягнених коштів.
Про це виданню «Закон і Бізнес» розповів екс-заступник міністра юстиції, адвокат Володимир Богатир, коментуючи позицію чинного очільника Мін’юсту Дениса Малюськи щодо стану блокування за кордоном та передачі Україні російських активів.
Цікаво, що сьогодні Європейський Союз подовжив економічні санкції проти Росії за вторгнення в Україну на шість місяців - до 31 січня 2023 року.
А саме Міністерство юстиції України сьогодні є головним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції.
Д.Малюська нещодавно розповідав, що в країнах, де знаходяться російські активи, процес відбувається досить швидко: оперативно шукають, блокують і, відповідно, реагують на запити чи повідомлення в тому числі від України щодо того, які активи знайдені.
«У Європі та інших розвинених країнах Світу, як і раніше діє принцип непорушності права власності, відповідно до якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти
своїм майном», - пояснив адвокат, виділивши при цьому два аспекти у цьому питанні:
«З одного боку, на сьогодні в Україні є тисячі зруйнованих будинків, підприємств, втрачених та понівечених життів. І жодні мотиви будь-якого характеру – політичного, економічного, військового чи іншого характеру – не можуть бути виправданням агресії проти України, як відповідно до статті 2 Статуту ООН, так і положень Резолюції 3314 (ХХIХ) Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року, - зазначив він. – З іншого боку, існує практика зняття арешту з активів у разі наявності обгрунтованої правової позиції».
У зв’язку із цим юрист нагадав кейс, що триває з 2020 року, коли Банк Англії відмовився передати 30 тон золота Центральному банку Венесуели. Суть спору полягала в контролі над цим активом Президентом Ніколасом Мадуро чи представником опозиції Хуаном Гуайдо. Апеляційна інстанція зазначила, що визнання Гуайдо президентом «де-юре» (за законом) не виключає визнання Сполученим Королівством Мадуро президентом «де-факто». «Верховний суд Великої Британії вказав, що визнання Лондоном венесуельської опозиції президентом південноамериканської нації є «ясним і недвозначним», але вважається, що Комерційна юрисдикція повинна розглянути чи приймає вона до уваги рішення Верховного Суду Венесуели, яке анулювало повноваження призначеного Гуайдо».
З цього В.Богатир робить висновок, що іноземні суди будуть ретельно розглядати всі аспекти діяльності як російської так і української влади.
Серед ризиків для української влади він називає наявну негативну практику оскарження санкцій в ЄС, США, в тому числі які були введені за зверненням української влади. Також широке трактування Конвенції про захист прав людини і основоположних
свобод передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його реалізації. «Тобто скоріше може йтися про звернення стягнень саме на активи держави, а не фізичних чи юридичних осіб», - резюмує адвокат, який прогнозує багаторічний процес стягнення активів РФ для української держави.
Довідково: Санкції Європейського Союзу вперше були введені у 2014 році у відповідь на дії Росії, які дестабілізують ситуацію в Україні. Вони були значно розширені з лютого 2022 року у світлі непровокованої та необґрунтованої військової агресії Росії проти України. Наразі вони складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження щодо фінансів, енергетики, технологій та товарів подвійного призначення, промисловості, транспорту та предметів розкоші.