• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВОСТИ И ПУБЛИКАЦИИ

Парламент ігнорує норми ЄС у банківській сфері

Заслужений юрист України, адвокат Володимир Богатир заявив, що парламент впроваджує законодавство, яке віддаляє євроінтеграцію.

Подробнее...
Європейська (дез)інтеграція: про стратегічний курс України крізь призму узгодження законодавства з acquis ЄС

Пересічні громадяни досить гостро відчувають непереборне бажання чиновників усіх рівнів до євроінтеграції. Про це весь час говорять медіа, органи видають якісь нормативні акти, проводяться заходи на їх виконання. Але така бурхлива діяльність не завжди свідчить про дійсне прагнення держави відповідати високим європейським стандартам. Адже результати діяльності іноді свідчать про діаметрально протилежний рух.

Подробнее...
ЄВРОПЕЙСЬКА (ДЕЗ)ІНТЕГРАЦІЯ: СТРАТЕГІЧНИЙ КУРС УКРАЇНИ КРІЗЬ ПРИЗМУ УЗГОДЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА З ACQUIS ЄС

Пересічні громадяни досить гостро відчувають непереборне бажання чиновників усіх рівнів до євроінтеграції. Про це весь час говорять медіа, Органи видають якісь нормативні акти, проводяться заходи на їх виконання. Але така бурхлива діяльність не завжди свідчить про дійсне прагнення держави відповідати високим європейським стандартам. Адже результати діяльності іноді свідчать про діаметрально протилежний рух.

Подробнее...
В Офісі Президента законсервували документи до закінчення воєнного стану, - адвокат

Всі паперові документи Президента України та Офісу Президента України, які зберігаються у секторі опрацювання та зберігання документів, законсервовано до закінчення воєнного стану.

Подробнее...
В ОПУ законсервували документи, що штучно обмежує доступ до інформації - адвокат

Всі паперові документи Президента України та Офісу Президента України, які зберігаються у секторі опрацювання та зберігання документів, законсервовано до закінчення воєнного стану.

Подробнее...
Чому Україна вчасно не виконує рішення ЄСПЛ?

Україна відома своїм зневажливим ставленням до судів та суддів. Бо як ще можна пояснити масовість невиконання рішень третьої гілки влади? Саме з цього питання українцями подається найбільше заяв до Страсбурга. Втім, рішення ЄСПЛ у нас теж не поважають.

Подробнее...
Тенденції зневажання

Чому Україна вчасно не виконує рішення ЄСПЛ?

Подробнее...
НАЯВНІСТЬ У СУДДІ, ПРОКУРОРА ЧИ СЛІДЧОГО СТАТУСУ АДВОКАТА Є ПІДСТАВОЮ ДЛЯ ЙОГО ВІДВОДУ

Людина з юридичною освітою може обрати в Україні професію юрисконсульта, слідчого, прокурора, нотаріуса, адвоката або судді. У деяких випадках доведеться скласти присягу. Але якщо змінюєш напрям роботи, то чи може бути більш ніж одна присяга? Питання настільки неоднозначне, що його кілька разів вирішував Верховний Суд. До того ж по-різному.

Подробнее...
Наявність у судді, прокурора чи слідчого статусу адвоката є підставою для його відводу

Людина з юридичною освітою може обрати в Україні професію юрисконсульта, слідчого, прокурора, нотаріуса, адвоката або судді. У деяких випадках доведеться скласти присягу. Але якщо змінюєш напрям роботи, то чи може бути більше однієї присяги? Питання настільки неоднозначне, що його кілька разів вирішував Верховний Суд. Водночас по-різному.

Подробнее...
Присяга на паузі

Наявність в судді, прокурора чи слідчого статусу адвоката є підставою для його відводу

Подробнее...

КОНТАКТЫ

+38 (044) 363 77 22
Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
 

Почтовый адрес:
Адвокатское объединение «Богатырь и Партнеры»
01024, Украина,
Киев-24, а/я 770

Аби забезпечити прозорість та відкритість суб'єктів владних повноважень в Україні у 2011 році було створено механізм реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Втім схоже, що чиновники досі не розуміють його змісту.

Прості запитання

Згідно із положеннями ст. ст. 14, 15, Закону «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, якими є усі державні органи та органи місцевого самоврядування, зобов'язані систематично вести облік запитів на інформацію, а також оприлюднювати інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає такий розпорядник та систему обліку, види інформації, якою володіє суб'єкт владних повноважень.

Досліджуючи проблеми реалізації закону на практиці, ми запитали розпорядників про систему її обліку, а також попросили кожного надати інформацію про найбільш поширені напрями та документи, за якими надходили інформаційні запити, в період з 2014 року по теперішній час.

Як ми вже зазначали, у Держаудитслужбі вирішили під час воєнного стану обмежити доступ до системи обліку публічної інформації. Хоча профільний закон не зазнав жодних змін.

А от у Києві взагалі по-різному ставляться до розуміння сутності самої публічної інформації. Фактично з-під одного керівника виходять діаметрально протилежні позиції, що свідчить про “плюралізм” думок стосовно прозорості та відкритості в межах одного даху.

Так, у Київській міській раді нам відмовили у задоволенні запиту. Посилаючись на Порядок складення та подання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є КМР, трьома столичними клерками було складено акт про невідповідність звернення вимогам запиту на інформацію. Документ підписав четвертий чиновник - заступник міського голови.

Стабільний інтерес до землі і забудови

Виконавчий орган КМР – Київська міська державна адміністрація у відповіді (лист №040-254 від 25.08.2022) послався на своє розпорядження від 12.03.2013 № 304 «Про інформаційно-телекомунікаційну систему «Єдиний вебпортал територіальної громади міста Києва». У КМДА пояснили, що система обліку публічної інформації є модулем вебпорталу, де фіксується інформація про документи, що містять публічну інформацію.

Також вони відзначили, що при створенні звітів про опрацювання запитів на інформацію закон їх не зобов’язує визначати найбільш запитувані теми або найбільш запитувані документи, але ж надали узагальнену за чотири роки інформацію щодо тем та кількості запитів, опрацьованих в Управлінні інформаційного забезпечення Апарату.

Так, згідно з офіційними даними, найбільший інтерес становили питання:

2018:

  1. Земельні питання – 994 запити

  2. Містобудування та архітектура – 675

  3. Транспортна інфраструктура – 439

  4. Комунальна власність – 258

  5. Житлово-комунальна інфраструктура – 250

2019:

  1. Земельні питання – 1181 запит

  2. Містобудування та архітектура – 660

  3. Архітектурно-будівельний контроль – 462

  4. Транспортна інфраструктура – 353

  5. Охорона культурної спадщини – 228

2020:

  1. Містобудування та архітектура – 2441 запит

  2. Земельні питання – 1959

  3. Надання розпоряджень Київської міської державної адміністрації, Київського міського голови – 1434

  4. Архітектурно-будівельний контроль – 1346

  5. Транспортна інфраструктура – 902

2021:

  1. Земельні питання – 1981 запит

  2. Містобудування та архітектура – 1834

  3. Надання розпоряджень Київської міської державної адміністрації, Київського міського голови – 1071

  4. Транспортна інфраструктура - 716

Якщо скласти разом цифри стосовно найбільшого інтересу, виходить, що чиновники КМДА кожен робочий день року відповідають на дванадцять (sic!!!) запитів стосовно землі та забудов. Власне можливо саме тому у Київській міській раді особливо і не хотіли звітувати про інтерес громадян до цих вельми дорогих і не дуже прозорих тем.

Тим, хто цікавиться столичним життям, також буде корисно переглянути звіти про опрацювання запитів на інформацію, які щомісяця публікуються на Офіційному порталі Києва.

https://novosti.politeka.net

FaLang translation system by Faboba