Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуАби забезпечити прозорість та відкритість суб'єктів владних повноважень в Україні у 2011 році було створено механізм реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Втім схоже, що чиновники досі не розуміють його змісту.
Прості запитання
Згідно із положеннями ст. ст. 14, 15, Закону «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, якими є усі державні органи та органи місцевого самоврядування, зобов'язані систематично вести облік запитів на інформацію, а також оприлюднювати інформацію про систему обліку, види інформації, яку зберігає такий розпорядник та систему обліку, види інформації, якою володіє суб'єкт владних повноважень.
Досліджуючи проблеми реалізації закону на практиці, ми запитали розпорядників про систему її обліку, а також попросили кожного надати інформацію про найбільш поширені напрями та документи, за якими надходили інформаційні запити, в період з 2014 року по теперішній час.
Як ми вже зазначали, у Держаудитслужбі вирішили під час воєнного стану обмежити доступ до системи обліку публічної інформації. Хоча профільний закон не зазнав жодних змін.
А от у Києві взагалі по-різному ставляться до розуміння сутності самої публічної інформації. Фактично з-під одного керівника виходять діаметрально протилежні позиції, що свідчить про “плюралізм” думок стосовно прозорості та відкритості в межах одного даху.
Так, у Київській міській раді нам відмовили у задоволенні запиту. Посилаючись на Порядок складення та подання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є КМР, трьома столичними клерками було складено акт про невідповідність звернення вимогам запиту на інформацію. Документ підписав четвертий чиновник - заступник міського голови.
Стабільний інтерес до землі і забудови
Виконавчий орган КМР – Київська міська державна адміністрація у відповіді (лист №040-254 від 25.08.2022) послався на своє розпорядження від 12.03.2013 № 304 «Про інформаційно-телекомунікаційну систему «Єдиний вебпортал територіальної громади міста Києва». У КМДА пояснили, що система обліку публічної інформації є модулем вебпорталу, де фіксується інформація про документи, що містять публічну інформацію.
Також вони відзначили, що при створенні звітів про опрацювання запитів на інформацію закон їх не зобов’язує визначати найбільш запитувані теми або найбільш запитувані документи, але ж надали узагальнену за чотири роки інформацію щодо тем та кількості запитів, опрацьованих в Управлінні інформаційного забезпечення Апарату.
Так, згідно з офіційними даними, найбільший інтерес становили питання:
2018:
-
Земельні питання – 994 запити
-
Містобудування та архітектура – 675
-
Транспортна інфраструктура – 439
-
Комунальна власність – 258
-
Житлово-комунальна інфраструктура – 250
2019:
-
Земельні питання – 1181 запит
-
Містобудування та архітектура – 660
-
Архітектурно-будівельний контроль – 462
-
Транспортна інфраструктура – 353
-
Охорона культурної спадщини – 228
2020:
-
Містобудування та архітектура – 2441 запит
-
Земельні питання – 1959
-
Надання розпоряджень Київської міської державної адміністрації, Київського міського голови – 1434
-
Архітектурно-будівельний контроль – 1346
-
Транспортна інфраструктура – 902
2021:
-
Земельні питання – 1981 запит
-
Містобудування та архітектура – 1834
-
Надання розпоряджень Київської міської державної адміністрації, Київського міського голови – 1071
-
Транспортна інфраструктура - 716
Якщо скласти разом цифри стосовно найбільшого інтересу, виходить, що чиновники КМДА кожен робочий день року відповідають на дванадцять (sic!!!) запитів стосовно землі та забудов. Власне можливо саме тому у Київській міській раді особливо і не хотіли звітувати про інтерес громадян до цих вельми дорогих і не дуже прозорих тем.
Тим, хто цікавиться столичним життям, також буде корисно переглянути звіти про опрацювання запитів на інформацію, які щомісяця публікуються на Офіційному порталі Києва.
https://novosti.politeka.net