Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуІнформація про перетин Ярославом Дубневичем кордонів, яку восени минулого року Спеціалізована антикорупційна прокуратура використала як підставу для оголошення народного депутата в міжнародний розшук, виявилася недостовірною.
Як відомо, Вищий антикорупційний суд розглядає низку обвинувачень щодо нардепа.
На одному із засідань прокурор подав клопотання про його оголошення у міжнародний розшук. При цьому представник САП повідомив, що Дубневич перебуває за кордоном.
Як доказ було представлено інформацію начебто з системи Secure Information Exchange Network (SIENA - офіційний канал обміну інформацією Європолу) про факт перетину Дубневичем кордону Румунії з Угорщиною. Подальше його місцезнаходження прокуратурі було невідоме.
Водночас сторона захисту заперечувала такий факт, заявивши, що підзахисний перебуває на лікуванні. Сам депутат раніше через відеозвʼязок повідомляв, що знаходиться у лікарні на території України.
ВАКС задовольнив клопотання прокурора та оголосив обвинуваченого в міжнародний розшук.
Прикметно, що в Державній прикордонній службі не фіксували перетинання державного кордону Дубневичем.
Дані отримані від Європолу ставлять під сумнів достовірність інформації, яка була надана прокуратурою до суду. Так, листом від 03.04.2024 №1361557-24 штаб-квартира Європейського поліцейського управління у Гаазі повідомила: "жодні дані стосовно пана Ярослава Дубневича не перебувають на опрацюванні в Європолі".
Нагадаємо, Верховна рада ратифікувала Угоду між Україною та Європейським поліцейським офісом про оперативне та стратегічне співробітництво у липні 2017 року. З того часу правоохоронні органи України отримали доступ до каналу обміну інформацією (SIENA) Європолу.
"Попри те, що SIENA залишається кращим європейським каналом зв'язку для правоохоронних органів, на жаль існують факти зловживань цією системою обміну даними, які, між іншим, є конфіденційними. І політичне кримінальне переслідування Дубневича є зайвим тому підтвердженням", - говорить Богатир.
Адвокат переконаний, що більшість "резонансних" кримінальних проваджень спрямована на створення негативної суспільної думки щодо політичних опонентів з метою здійснення на них політичного тиску.
Дії правоохоронних органів України, пов’язані із використанням у справі проти нардепа інформації системи SIENA, Богарир оцінює також як такі, що мають ознаки протиправного розголошення персональних даних та даних досудового розслідування.
На його думку, порушується законодавство ЄС, зокрема статті 7 та 8 Європейської Конвенції, Загальний регламент про захист даних та статтю 30 Регламенту Європолу, яка забороняє обробку персональних даних автоматизованими або іншими засобами у випадку переслідувань з політичних, релігійних, етнічних, расових мотивів переслідування тощо.
"Зважаючи на офіційну інформацію, отриману від Європолу, ми фіксуємо факт чергового зловживання з боку української правоохоронної системи. Прикриваючись європейськими інституціями, фактично було штучно створено привід для оголошення людини в розшук та безпідставної зміни запобіжного заходу. Особливо прикро, що діяльність Європолу напряму пов’язана і підпорядкована дотриманню Європейської конвенції, яка покликана бути запобіжником від свавілля", - резюмував адвокат.