Наведені у відповіді ДПС цифри свідчать про збільшення кількості наших громадян, які залишають країну у пошуках кращої долі. Це в свою чергу спричинено декларативним характером провалених реформ та суттєвим погіршенням економічного стану.

Так, у листі ДПС України наведені цифри, які відображають некратні виїзди та в'їзди громадян України і вказують на негативну тенденцію. Всього, за даними ДПС, з 2014 року Україну покинули 1,19 мільйона українців.
 

Доступ до реєстру

Декілька фактів, які не можуть залишитись непоміченими юристами. Так, 25 жовтня 2018 року, постановою № 170 Центральної виборчої комісії було змінено порядок доступу до Державного реєстру виборців.

Передбачено, що перегляд електронної копії бази даних Реєстру здійснюється представником фракції, кандидатом у приміщенні ЦВК, де розміщено автоматизоване робоче місце, обладнане спеціалізованим програмним забезпеченням для перегляду копій бази даних Реєстру.

Тобто Центральна виборча комісія вирішила встановити додаткові вимоги, і кандидати зіштовхнулися з цими вимогами лише після реєстрації.

Очевидно, автори передбачали, що завчасне прийняття нових правил унеможливить оскарження цієї постанови під час виборчого процесу.

Нагадаємо, днями кандидат у президенти та голова партії "Громадянська позиція" Анатолій Гриценко подав до суду на ЦВК: "Через протизаконну вимогу до кандидата в президенти працювати з Державним реєстром виборців виключно в будівлі ЦВК".

Публічний характер Реєстру, за задумом законодавця, мав на меті дотримання прав людини, гарантованих Конституцією України і забезпечення публічного контролю за процесом ведення Реєстру, який в свою чергу містить персональні дані виборців.

Однією з основних засад ведення Реєстру є публічний характер, який забезпечує доступність для кожного виборця відомостей Реєстру та публічний контроль за дотриманням засад ведення Реєстру з метою дотримання прав людини, гарантованих Конституцією і міжнародними договорами.

Відповідно до частини 9 статті 31 Закону України "Про вибори Президента України" не пізніше як через 20 днів з дня початку виборчого процесу ЦВК передає за відповідним зверненням засвідчену цифровим підписом електронну копію бази даних Держреєстру виборців депутатським фракціям, про створення яких було оголошено на першій черговій сесії Верховної Ради України поточного скликання, а кандидатам на пост президента України – на їхнє звернення невідкладно після їхньої реєстрації ЦВК.

Жодних інших, додаткових, обмежень законодавець не передбачав, а тому невідомо чому ЦВК вирішила, що перегляд електронної копії бази кандидатом на пост президента України має здійснюватися у їхньому приміщенні.

Це незручно, унеможливлює здійснення реального контролю за даними, які містяться в Держреєстрі виборців, а отже, викликає недовіру і створює відчуття непрозорості введеного механізму і відсутність реального публічного контролю.
 

Виборці й цифри

Тепер перейдемо до цифр, з якими можуть ознайомитись як учасники передвиборчої кампанії, так і кожен виборець:

Слід одразу зауважити, що на сайті ЦВК містяться дані про орієнтовну кількість виборців на чергових виборах президента України 31 березня 2019 року, тобто вони не можуть братись за основу. А дані Держреєстру виборців постійно змінюються. Доступні також дані Держслужби статистики про чисельність населення.

Оскільки громадяни можуть під час передвиборчої кампанії змінювати місце проживання та подорожувати, важливим є забезпечення кандидатам вільного доступу до даних Державного реєстру виборців.
 

Як забезпечити довіру виборців та кандидатів на пост президента?

По-перше необхідно статистично розділити туристів та емігрантів, таку інформацію частково може надати ДПС України, деталізувавши її по країнах.

На жаль, наявність великої кількості реєстрів, які ведуться різними органами влади та державними підприємствами, створює чергові запитання про належну взаємодію між ними та відсутність впливу окремих політичних сил, які за політичними квотами обіймають урядові посади.

Мова йде про армію, пенітенціарну систему, лікарні, облік даних про смерть, тощо. Окремо ми маємо українців, які перебувають на консульському обліку та тих хто поїхав і не став на консульський облік. Важливо не допустити маніпуляцій у зв'язку з цим.

Ще один механізм – 66 тисяч камер, комп'ютери, сервери та інше обладнання, на яке було витрачено понад 1 мільярд гривень та яке використовувалось під час парламентських виборів 2012 року.

Очевидно, це обладнання є на балансах і може бути використане для забезпечення прозорості виборчого процесу. Де це обладнання, чи залишилось воно на балансах комісій, шкіл, бібліотек?

Очевидно, необхідно проводити додатковий контроль паспортів, з врахуванням того, що майже півтора мільйона з них анульовано, а також додатково проаналізувати дані про українців, які залишились на непідконтрольних територіях.

За таких умов, будь-які обмеження у доступі кандидатів до даних Державного реєстру виборців є неприпустимим.

Володимир Богатир, спеціально для УП
 

pravda.com.ua