Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.
Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.
Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.
З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.
Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?Нещодавно Голова ВР Руслан Стефанчук заявив, що конституційної заборони проводити вибори під час воєнного стану немає й, аби запобігти «застою демократії», необхідно докласти зусиль, щоб здійснити це. Втім, зауважили у ЦВК, є й інші закони.
Їх положення нагадали у Центральній виборчій комісії (лист від 24.07.2023 № 21-17-1204), надаючи відповідь на запит адвоката Володимира Богатиря щодо строку повноважень Верховної Ради ІХ скликання та Президента України, а також дати проведення наступних виборів, інформує «Закон і Бізнес».
«Питання проведення чергових виборів стали порушувати тому, що наприкінці серпня підходять строки, і за звичайних умов в Україні тоді мала б стартувати виборча кампанія для народних депутатів наступного скликання, — пояснив «ЗіБ» В.Богатир. — А навесні наступного року ми б обирали Президента і, відповідно, Верховна Рада повинна ухвалити постанову про старт кампанії. Втім, воєнний стан вносить свої корективи, які сьогодні будуть тлумачитися політиками з урахуванням власних інтересів і позиції західних партнерів щодо цього».
Як відомо, відповідно до ч.5 ст.76 Конституції строк повноважень Верховної Ради становить 5 років. Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги (ст.79).
Верховну Раду цього скликання обрано на позачергових виборах народних депутатів, що відбулися 21.07.2019. Народні депутати склали присягу на урочистому засіданні Верховної Ради 29.08.2019.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який згідно з Конституцією регулює підготовку та проведення виборів народних депутатів, є Виборчий кодекс. Відповідно до положень ст.135 ВК вибори народних депутатів можуть бути черговими, що проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради і не потребують окремого рішення про їх призначення.
Такі вибори відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради, тобто 29 жовтня 2023 року. Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за 60 днів до дня голосування. ЦВК оголошує про початок виборчого процесу не пізніше як за 61 до дня голосування. (ч.1 ст.77 Конституції, ст.136 ВК).
Що стосується строку повноважень Президента, то відповідно до стст.103, 104 Конституції її гарант обирається строком на 5 років. Новообраний Президент вступає на пост з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні ВР.
Останні вибори Президента проводилися 31.03.2019. 20 травня того ж року під час урочистого засідання ВР Володимир Зеленський склав присягу як глава держави.
Відповідно до ч.1 ст.76, ст.77 ВК чергові вибори Президента призначаються Верховною Радою шляхом прийняття відповідної постанови. Вони відбуваються в останню неділю березня п’ятого року повноважень (ч.5 ст.103 Конституції, ч.2 ст.76, ч.1 ст.78 ВК). Верховна Рада призначає чергові вибори Президента не пізніше як за 100 днів до дня виборів (ч.2 ст.78 ВК).
У ЦВК зауважили, що сьогодні в Україні введено воєнний стан. І відповідно до ч.1 ст.19 закону «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану забороняється проведення виборів Президента, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.
Водночас, звертають увагу у ЦВК, у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента та Верховної Ради (ч.1 ст.10 закону). У разі закінчення строку повноважень ВР під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану (ч.4 ст. 83 Конституції). Президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента (ч.1 ст.108 Конституції).
«І все ж Конституція містить непряму вказівку на відсутність можливості зміни складу Верховної Ради під час воєнного стану», — вважає заслужений юрист
України Володимир Богатир. Він посилається на ч.4 ст. 83 Основного Закону, згідно з якою в разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії ВР, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
«Фактично, з одного боку, Конституція не містить обмежень щодо організації та проведення виборів парламенту та Президента. І в цій частині закон про правовий режим воєнного стану, який прямо забороняє це робити, можна вважати неконституційним. Але ж іншого, за Конституцією новообрані Президент та Верховна Рада не можуть набути повноважень. Тобто, вибори як певний процес не мають свого логічного завершення, а відтак позбавлені логіки та сенсу», — пояснив адвокат.
На його думку, вочевидь, що ця колізія має стати предметом розгляду як Конституційного Суду, з одного боку, так і вирішуватись законодавцем і Президентом, як гарантом Конституції. «Всі інші міркування та тлумачення норм Основного Закону політологами, експертами та політиками можна вважати їх особистою думкою. На жаль, науковці конституціоналісти та законодавець не змогли передбачити та внормувати колізійну ситуацію, яка виникла в реальному житті», — підсумував В.Богатир.
https://zib.com.ua/ua/157154-u_cvk_ne_podilyayut_pozicii_stefanchuka_viboriv_ne_bude_-_du.html