— Як на мене, це слушна пропозиція. Академічні знання ще нікому не заважали, вони лише підвищують професійний рівень.

 

Так, недавно мені довелось брати участь у справі в Ліхтенштейні, де справа розглядалась новопризначеною суддею, яка до цього працювала у місцевому університеті.

 

Щодо адвокатів, то це явище достатньо поширене у світі. Нагадаю, що адвокат, який представляв відповідача у справі «Березовський v Абрамович» став суддею Верховного Суду, обійнявши найвищу суддівську позицію в англійському правовому полі. Уже сьогодні можна навести приклади вдалих призначень науковців та адвокатів в Україні, серед яких відзначив би голову ВККС Сергія Козьякова.

 

Вважаю, що подібна практика може сприяти наповненню судових органів кваліфікованими і поміркованими суддями, що в цілому і можна буде вважати одним із перших кроків реальної судової реформи. 

 

Володимир Богатир

Керуючий партнер 

 

АО «Богатир та Партнери»

 

Для Судового Вісника № 3 (119) 31 березня 2016