Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуКоли у 2022 році Президент ініціював ліквідацію Окружного адмінсуду м. Києва, він керувався метою забезпечення доступності правосуддя. На практиці вийшов зворотний ефект. Сьогодні з утворенням двох спеціалізованих судів розпочаласьчергова реформа.
Нові бачення
Закон від 26.02.2025 № 4264-IX, який набрав чинності 26 березня, заклав правові засади утворення та функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду.
Автор проекту в обґрунтування необхідності прийняття називав такі ключові аспекти, як дотримання принципу незалежності судових інстанцій, забезпечення об’єктивності та прозорості, ефективність розгляду справ, мінімізація корупційних ризиків, відповідність європейським стандартам, доступність правосуддя.
Отже, Спеціалізованому окружному адміністративному суду (як суду першої інстанції) будуть підсудні 11 видів адміністративних справ, зокрема:
Відповідно Спеціалізований апеляційний адміністративний суд переглядатиме судові рішення, винесені першою інстанцію.
Логіка такої спеціалізації зрозуміла: необхідно було відокремити спори, що мають загальнодержавне значення, від інших «дрібʼязкових» адміністративних. Їх розглядатиме Київський міський окружний адміністративний суд, що був утворений у 2022 році, але який досі так і не розпочав діяльності.
Тож чи вдасться нарешті перезапустити адміністративну юстицію?
Роковий виняток
Зараз у це складно повірити, але у 2022 році Гарант Конституції розраховував зробити це за десять днів. Принаймні такий строк відводився згідно із прийнятим законом ліквідованому ОАСК на передачу судових справ, які перебували у його володінні (а їх виявилося 304 тисячі), до Київського окружного адміністративного суду. Останній мав підстрахувати адмінюстиціюна час, поки буде запущено роботу нового Київського міського окружного адміністративного суду.
Але цього не сталося ні через місяць, ні через рік, ні навіть станом на сьогодні. У березні 2023 року ми поцікавилися в ОАСК про стан справ і з урахуванням реальних темпів опрацювання матеріалів порахували, що справи передаватимуться приблизно до липня 2031 року.
Не допомогли вирішити ситуацію зміни до Закону про ліквідацію ОАСК, згідно з якими до розгляду справ підключили всі адмінсуди України. І, як повідомили нам у Київському окружному адміністративному суді, на виконання цього закону відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих ОАСК, затвердженого наказом ДСАУ від 16.09.2024 №399, станом на 1 квітня 2025 було передано 19393 адміністративні справи. Це складає лише 6,38% від загальної кількості, що були на розгляді в ОАСК.
Більше за всіх «перепало» Донецькому окружному адміністративному суду - туди направили 4146 справ. Також у лідерах Луганський ОАС (2668), Дніпропетровський ОАС (1372) та Львівський ОАС (1099). Найменше справ передали до Чернігівського ОАС (257) та Черкаського ОАС (296).
Зі зрозумілих причин, у наданому списку не фігурують суди з АРК та Київської області. Але при цьому чомусь не згадується і Херсонський окружний адмінсуд. Можливо, він випав через технічну помилку чиновників, що готували відповідь. Адже сумі за регіонами бракує 600 справ до загальної кількості переданих матеріалів.
Тож зроблений нами на початку «реформи» висновок про адміністративний колапс і прогноз щодо строків передачі справ ніяк не можна назвати песимістичним. Виконувач обовʼязків керівника апарату ОАСК, членкиня ліквідаційної комісії Наталія Мельниченко повідомила на наш запит, що станом на 25 березня 2025 року 202,2 тис. справ (66,5%) досі залишаються не переданими до КОАС. Тобто, за два роки та три місяці ОАСК позбувся лише третини наявних матеріалів.
Цікаво, що такої ситуації взагалі не виникло, якби Президент та законодавці просто виконували Закон «Про судоустрій і статус суддів». Його ст. 147 закріплює систему забезпечення функціонування судової влади. І одним із її елементів є правило (ч.6): у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Тобто за цим правилом, ОАСК мав би продовжувати свою роботу, поки не розпочав повноцінну роботу із новими суддями Київський міський окружний адміністративний суд.
Але реформатори вирішили зробити виняток. Паралельним Законом від 13.12.2022 № 2826-IX були внесені зміни до Прикінцевих та перехідних положень, за якими правило ч. 6 ст. 147 закону має застосовуватись з урахуванням особливостей, визначених Законом про ліквідацію ОАСК (читай - не застосовується взагалі). Іншими словами, Президент запропонував, а нардепи свідомо пішли на порушення системи забезпечення функціонування судової влади.
При цьому не було опрацьовано навіть фінансової складової ініціативи. Реалізовувати Закон про ліквідацію ОАСК планувалося «у межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на фінансування органів у системі правосуддя».
Штатні експерти-науковці Верховної Ради попереджали про некоректність такого підходу Адже Бюджетний кодекс визначав (ст.51), що у разі утворення державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у цьому періоді здійснюється в межах видатків, передбачених державним органам, які ліквідуються або реорганізуються у зв’язку з утворенням таких нових державних органів. У разі ліквідації або реорганізації державних органів у поточному бюджетному періоді забезпечення їх діяльності у наступних бюджетних періодах до завершення процедур ліквідації або реорганізації здійснюється в межах видатків, передбачених новим державним органам, які визначені правонаступниками чи яким передаються функції органів, що ліквідуються або реорганізуються.
Тобто єдиною метою реформи було усунення суддів ОАСК від правосуддя, незважаючи на очевидні негативні наслідки для громадян та бюджету країни.
Dura lex
Що ж ми отримали сьогодні? Окремі факти навела Державна судова адміністрація у відповідь на наш запит.
По-перше, процедура ліквідації ОАСК досі триває. ДСАУ зі свого боку видала наказ від 20.12.2022 №477 «Про утворення ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та затвердження плану заходів з ліквідації» та на цьому її робота закінчилася. Бо відповідальним за передачу справ була визначена голова ліквідаційної комісії.
По-друге, ще у лютому 2022 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Київського міського окружного адміністративного суду. Ця юридична особа отримала запис у реєстрі, ідентифікаційний код, юридичну адресу (у тому ж будинку на вул. Липська, де розташована ДСАУ) та т.в.о керівника апарату. Суд навіть має електронну поштову скриньку. Але це все формальні ознаки існування. І у бізнесі такі підприємства називають фіктивними.
Адже, по-третє, хоча рішенням Вищої ради правосуддя і було визначено тимчасову кількість суддів у Київському міському окружному суді на рівні 51 одиниці, усі ці посади наразі є вакантними. І станом на сьогодні новий суд так і не розпочав діяльності. З моменту його створення справи цим судом не розглядалися взагалі.
Водночас півсотні суддів ліквідованого ОАСК досі продовжують отримувати виплати, а загальний розмір нарахованої винагороди суддям ОАСК становив:
При цьому у суму 157 млн грн не враховані видатки на апарат, який за наявними даними складається з 24 працівників.
Такі виплати грошей у ДСАУ пояснили дуже просто: згідно зі ст. 135 Закону «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Що ж, закон є закон.
***
І це вкотре підтверджує, що законодавець, хоча і мав би передбачити всі аспекти реформи, цього не зробив. Справи досі передані не були. І навіть за умови швидкої реалізації чергового етапу з утворенням ще двох судів, а також набору суддів до Київського міського окружного адміністративного суду, ситуація тут навряд покращиться. Доступ громадян до правосуддя ускладнено у сотнях тисяч проваджень, які є справами проти держави!
І хоча суддів ліквідованого ОАСК, які продовжують отримувати зарплату, можна було б перевести до інших установ, які відчувають кадровий голод, цього робити не стали.
Отже, єдиними помітними наслідками реформи адміністративної юстиції стали блокування доступу громадян до правосуддя та невиправдані додаткові витрати з державного бюджету. Винних при цьому немає, а розгляд справ в ЄСПЛ в зв’язку з блокуванням системи адміністративної юстиції це лише питання часу.