В Україні постійно йде ротація службовців, які працюють із державною таємницею. Останнім прикладом може стати звільнення Президентом кількох керівників департаментів та регіональних управлінь Служби безпеки. Інколи кадрові рішення прямо пов’язані із викриттям топ-посадовців у злочинах та врученням їм підозр.
Ситуацію навколо захисту державної таємниці у цьому контексті досліджували журналісти телеканалу «Київ» у прямому ефірі з адвокатом, заслуженим юристом України Володимиром Богатирем.
Експерт навів кілька гучних прикладів чиновників зі СБУ, Офісу Генпрокурора, Нацбанку, Нафтогазу, які за своєю високою посадою безсумнівно мали доступ до державної таємниці. І сьогодні деякі з них перебувають у розшуку та знаходяться за кордоном.
«Питання є чутливим, водночас недостатньо досліджується СБУ, – зауважив В.Богатир. – Служба має здійснювати узагальнення інформації, встановлювати і перевіряти обмеження стосовно осіб, які мають доступ до державної таємниці через посаду або виконання якихось функцій… Погоджуюсь із думкою про необхідність посилення контролю у цьому напрямі. СБУ мала б контролювати і притягати винних у порушеннях до відповідальності».
Відповідно до ст. 2 Закону про Службу безпеки України, саме на неї покладається у межах визначеної законодавством компетенції забезпечення охорони державної таємниці.
У цьому контексті він також піддав критиці практику призначення на керівні посади осіб з числа іноземців, яку донедавна влада застосовувала у міністерствах та державних підприємствах.
Нагадаємо, нещодавно повідомлялося, що колишнього керівника Національного банку
України Кирила Шевченка, якого звинуватили у вчиненні злочину і звільнили з посади, не позбавили допуску до державної таємниці. Також тривалий час не було вирішене питання із його попередницею Валерією Гонтарєвою.