21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Активісти висловили стурбованість щодо ефективності розслідувань та прозорості НАБУ. Серед проблем - слабкий контроль, сумнівні експертизи та зменшення розслідувань проти чинних посадовців.
Антикорупційні активісти та адвокати висловили стурбованість щодо ефективності розслідувань та прозорості роботи НАБУ на зустрічі з міжнародними аудиторами бюро. Серед ключових питань – слабкий внутрішній контроль, сумнівні судові експертизи, а також зниження кількості розслідувань детективів проти чинних топпосадовців порівняно з колишніми чиновниками. Про це в ексклюзивному коментарі УНН розповів адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.
Деталі
В НАБУ 3 жовтня нарешті розпочався зовнішній незалежний аудит. Міжнародні експерти, які проводитимуть перевірку роботи детективів, провели в Києві закриту зустріч з представниками громадських організацій та іншими представниками громадськості, які працюють у сфері запобігання та боротьби з корупцією, щоб почути від них про проблеми в НАБУ.
Адвокат Володимир Богатир за результатами цієї зустрічі розповів, що аудитори виявили справжню професійну зацікавленість в рекомендаціях учасників дискусії. За його словами, в основному ці рекомендації стосувались розробки чіткої методології та критеріїв оцінки ефективності роботи НАБУ, з огляду на міжнародний досвід та специфіку українського контексту.
Обговорювались проблеми, пов’язані з ефективністю розслідувань, підвищення внутрішнього контролю та прозорості в діяльності НАБУ, відсутності результатів внутрішніх розслідувань, публічного контролю, методології взаємодії НАБУ та САП, проблем судових експертиз, що проводяться НАБУ, доцільності та можливості існування відомчих "експертів", рекомендацій по реорганізації підрозділів НАБУ, балансу між публічним інтересом та конфіденційністю розслідувань, суттєвого зниження кількості розслідувань щодо чинних топчиновників порівняно з колишніми посадовцями тощо
Він повідомив, що ставив також питання достовірності декларування, тому що у деяких детективів були виявлені недостовірні дані в деклараціях, однак ні внутрішній контроль, ні НАЗК не діяли.
"Проблеми судової експертизи стосуються того, що останнім часом зʼявляються якісь особи, які видають себе за експертів з числа співробітників НАБУ. Фактично ж намаганням створити відомчу експертизу. Третє - це направлення в суд документів, наприклад протоколів огляду, які є різними за своїм змістом. Є проблеми з доказами, які представляє в суд НАБУ як орган", - пояснив Володимир Богатир.
На його думку, зустріч була надзвичайно конструктивною, аудитори найближчими тижнями планують розробити критерії та методологію оцінки НАБУ, щоб встигнути провести аудит до кінця лютого. Члени комісії продемонстрували відкритість до пропозицій громадськості та пообіцяли їх врахувати в подальшій роботі.
"Безумовно враховуючи професійний досвід членів Комісії складно очікувати від них чогось більшого ніж аудит і на це вони відверто наголошують. Власне аудит НАБУ може виявити та констатувати виклики, а роботу над вдосконаленням законодавства має проводити парламент", - додав адвокат.
Додамо
Останнім часом у громадськості назбиралося багато запитань щодо роботи детективів НАБУ. Зокрема, нерідко лунають заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Про це, у тому числі, заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які, на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.
Углава неодноразово підкреслював, що дії проти нього свідчать про серйозні проблеми в процесі розслідування НАБУ, які орієнтовані на досягнення зовнішніх цілей, а не на встановлення істини.
Таку ж думку підтримують і адвокати, які також заявляли, що реальна ціль антикорупціонерів перетворилася з боротьби з корупцією на тиск на певних державних службовців для досягнення "зовнішніх" цілей.
До того ж адвокатська спільнота бʼє на сполох через ідею директора НАБУ Семена Кривоноса про створення своєї судової експертизи при бюро, адже "свої" експерти при слідстві не мають нічого спільного з незалежним розслідуванням.