Закон розмежовує гарантоване відшкодування вкладу і вимоги кредитора до банку, що ліквідується. Поки йдеться про суму в межах гарантії, вкладник має право на виплату від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Якщо розмір перевищено – вкладник переходить у звичайну категорію кредиторів.

Тож постає питання: це реальний механізм повернення коштів чи лише формальне право вимоги з мінімальними шансами на погашення?

Гарантія і шанс

У разі виведення банку з ринку держава гарантує особі, яка довірила свої кошти цій фінустанові, повернення певної (в межах визначеного ліміту) суми.

Закон "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" розмежовує дві різні моделі захисту вкладника.

Перша – це гарантоване відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 26 цього закону Фонд гарантує кожному вкладнику відшкодування коштів за вкладом, включно з відсотками, станом на кінець дня, що передує дню початку процедури виведення банку з ринку, але не більше граничного розміру відшкодування, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Чинна редакція закону передбачає, що така сума не може бути меншою 200 тис. грн, а в окремих випадках адміністративна рада Фонду може тимчасово встановлювати підвищений розмір гарантії.

Тут варто зауважити, що для вкладників тих банків, які почали виводити з ринку після 13 квітня 2022 року, Фонд на підставі закону №2180-IX має відшкодовувати кошти в повному розмірі вкладу. Такі перехідні положення були запроваджені на час дії воєнного стану в Україні та трьох місяців із дня його припинення чи скасування. А після цього граничний розмір відшкодування автоматично збільшиться до 600 тис. грн.

Друга модель діє там, де ліміт перевищено і вкладник стає одним із кредиторів банку без гарантії повного відшкодування. Людина лише має шанс на задоволення вимоги в межах ліквідаційної процедури.

Адже, згідно із ст. 52 закону, кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна банку, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у певній черговості.

Першими покриваються зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, потім – вимоги щодо заробітної плати працівників. Третя черга охоплює вимоги фізичних осіб і ФОП у межах граничного розміру відшкодування. Четверта – вимоги тих самих вкладників у частині, що перевищує суму, вже виплачену Фондом. Тож кредитор чекає задоволення своєї вимоги після вичерпання попередніх черг.

А шанс отримати кошти тут залежить від ліквідаційної маси банку, яка визначається тим, скільки активів вдасться виявити, оцінити, продати та спрямувати на розрахунки. І якщо вимоги до банку, через його малу "масу", не будуть задоволені на дату складення ліквідаційного балансу, борги, відповідно до ст. 52 закону, вважатимуться погашеними і "понадгарантійна" частина вкладу буде остаточно втрачена.

Від 0 до 100%

І офіційні дані Фонду, надані на запит, свідчать (лист Фонду №37-29/26(З) від 6 квітня 2026 року), що станом на 1 березня 2026 року четверта черга кредиторів має певну, хоча й обмежену, практичну ефективність.

Сума акцептованих вимог цієї черги за банками, що перебувають в управлінні Фонду, становила 29,71 млрд грн. Із них погашено (повернуто коштів кредиторам) лише 2,78 млрд грн, тобто 9,36%.

Водночас сама ця статистика не є однорідною.

Є банки, де вимоги четвертої черги погашено повністю або майже повністю. Зокрема, 100% мають "Діамантбанк" (756,4 млн грн) та АКБ "Конкорд" (40,2 млн грн). Майже повне погашення показують "ВТБ Банк" – 99,81% (647,2 млн грн), а також "Комінвест Банк" – 96,21% (160,7 тис грн).

В абсолютних цифрах безумовним лідером стало АТ "МР Банк" (колишній "Сбєрбанк"). Хоча він і виплатив майже 1,24 млрд грн, залишок за четвертою чергою лишився теж чималий – 176,2 млн грн.

З іншого боку, у низці банків при значних сумах вимог рівень погашення виявився нульовим або близьким до символічного.

Більше 1 млрд грн вимог четвертої черги і 0% погашень мають АТ "Дельта Банк" (обсяг вимог четвертої черги становить 8,8 млрд грн), АТ "Банк "Фінанси та Кредит" – 5,44 млрд грн, ПАТ "ВіЕйБі Банк" – 2,80 млрд грн, ПАТ "Златобанк" – 1,83 млрд грн, ПАТ "КБ "Надра" – 1,34 млрд грн.

Вони й залишаються у п'ятірці найбільших за залишками.

***

Отже, якість задоволення вимог кредиторів четвертої черги в розрізі ліквідаційної статистики є своєрідним індикатором фактичної межі захисту права власності вкладника.

Загальна картина окреслена достатньо чітко: для більшості фізичних осіб-вкладників, банки яких виводилися з ринку до квітня 2022 року, понадгарантійна частина захищена слабо. І це актуалізує питання дотримання державою гарантій захисту права власності відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Джерело: https://censor.net/m4000261