21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Об этом сообщила пресс-служба Ощадбанка, и объявила о намерениях немедленно обжаловать это решение, передает «Закон и Бизнес».
Ощадбанк считает такое решение апелляционного суда с точки зрения права ошибочным и противоречащим сложившейся прецедентной практике как во Франции, так и в других европейских странах.
«При вынесении решения парижский апелляционный суд не учел особенности защиты прав инвесторов в соответствии с международными соглашениями и их соотношение со средствами защиты, который предлагает арбитраж, - говорится в релизе банка. - Кроме того, сейчас рассматривается вопрос о правильности применения процессуального законодательства и полномочий апелляционного суда».
В Ощадбанке высказали уверенность, что в следующей инстанции решение апелляционного суда будет отменено и решение Международного трибунала по возмещению Российской Федерацией убытков, вызванных аннексией Крыма, в пользу Ощадбанка останется в силе, как это было сделано в других инвестиционных делах с участием Российской Федерации.
Решение Парижского апелляционного суда для издания «Закон и Бизнес» прокомментировал управляющий партнер АО «Богатырь и партнеры» Владимир Богатырь.
«При любых обстоятельствах имеем факт признания Апелляционным судом Парижа того, что у арбитражного суда не было юрисдикции принимать решения по иску, - отметил адвокат. - Суд фактически принял позицию России, которая исходила из того, что
инвестиции были сделаны, а крымское отделение Сбербанка создано до 1 января 1992 года, то есть еще в советский период, - в связи с чем они не подпадают под действие Соглашения о поощрении и взаимной защите инвестиций».
По убеждению В.Богатыря, иск был подан неправильно, а доказательная база оказалась неполноценной. «Вероятно это произошло из-за неправильного подбора юридических советников, которые не имеют опыта в подобного рода спорах, - предположил он. - И это необходимо в дальнейшем изучать правоохранителям. Возможное направление расследования, на мой взгляд, - это связь между экс-премьер-министром периода предъявления данного иска, руководством банка и процедурой подбора самых советников».
Юрист прогнозирует, что споры вокруг активов в Крыму еще долго будут давать почву для работы юристов. «Государству и государственным банкам необходимо более внимательно анализировать подобные иски перед их подачей», - резюмировал В.Богатырь.
Отдельно он обратил внимание на то, что и украинский и русский стороны в подобного рода спорах представляют американские юридические фирмы или их европейские офисы и «в связи с этим возникает закономерный вопрос наличия в Украине собственной правовой школы и прикладного значения достижений современной юридической науки».
Напомним, с 2014 года расходы государства на услуги юридических советников и других специалистов по обеспечению защиты прав и интересов Украины во время урегулирования споров, рассмотрения в заграничных юрисдикционных органах дел при участии иностранного субъекта и Украины неуклонно росли и составили в 2018 году 762,4 млн. грн. (Около 28 млн. долл. США). Соответствующие цифры и список советников Министерство юстиции Украины предоставило в ответ на запрос на получение публичной информации от В.Богатиря.
https://zib.com.ua/