• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

Застави на мільярди

У звітності ВАКС кошти від застав відображені як активи, що, на думку РП, не відповідає стандартам

Read more ...
Офіційно: дев’ять з десяти суддів ВАКС – безхатченки

Коли в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, служителям Феміди, які не мали житла у столиці, досить швидко придбали службові квартири та видали ордери на вселення. Таких виявилося 34 з 38-ми новопризначених суддів першої інстанції та Апеляційної палати.

Read more ...
Квартирне питання

Офіційно: кожні дев’ять із десяти суддів ВАКС — безхатченки

Read more ...
Юридичний імпорт

Хронічна залежність від іноземних радників коштує бюджету десятки мільйонів доларів

Read more ...
Скільки Україна платить іноземним фірмам за юридичні послуги

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їх послуг з резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Read more ...
Міжнародне юридичне представництво України: аналіз співпраці з іноземними юридичними фірмами

Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їхніх послуг із резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?

Read more ...
Чому управління арештованими активами АРМА перетворюється на їх експропріацію?

Агентство з розшуку та менеджменту активів щойно відзвітувало про рекордні результати своєї діяльності. Та чи відповідають цифри реальності? Аудитори фіксують системні порушення, мільйонні збитки та неефективність, що підриває саму ідею перетворення арештованого майна на ресурс для держави.

Read more ...
Чому в АРМА не сприймають модель посилення інституційної спроможності, запропоновану нардепами

Після ухвалення у першому читанні проєкт закону №12374-д щодо посилення інституційної спроможності АРМА наразився на гостру критику з боку керівника агентства Олени Думи: закон начебто може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі.

Read more ...
Боїться втратити контроль: юрист пояснив, чому голова АРМА Дума блокує реформу агентства

Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума намагається заблокувати законопроєкт №12374-д про реформування системи управління арештованим майном, оскільки його ухвалення позбавить її впливу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.

Read more ...
Фіктивна Феміда або чому історія IP-суду стане пам’ятником хаотичності реформ в Україні

Вищий суд з питань інтелектуальної власності в Україні створено ще 2017 року, але він досі «перебуває на етапі формування». Усі суддівські посади залишаються вакантними, а єдиний співробітник установи щороку звітує про мінімальні видатки. Навіщо країні такий «паперовий» суд – задаються питанням навіть в Офісі Президента.

Read more ...

Окремі державні органи, посилаючись на воєнний стан, почали обмежувати доступ до публічної інформації. Ми вирішили розглянути норми закону про доступ до такої інформації та їх практичне втілення крізь призму типових запитів громадян. Для цього направили листи міністерствам та іншими центральним органам виконавчої влади. Зміст відповідей будемо публікувати по мірі їх надходження. У фокусі першого матеріалу – Державна аудиторська служба.

Система обліку
Нагадаємо, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Закон «Про доступ до публічної інформації», серед іншого, зобов’язує державні органи, які і є такими розпорядниками, оприлюднювати інформацію про систему обліку, види інформації, що зберігається. Така інформація також вважається такою, що відображає діяльність суб’єкта владних повноважень (п.п. 5, 11 ч. 1 ст. 15). У державному органі навіть має бути створений окремий підрозділ або визначена посадова особа з питань доступу до публічної інформації, що серед іншого відповідальна за систематизацію та оприлюднення інформації, передбаченої профільним законом (ст. 16).

На виконання п. 2 ст. 18 Закону доступ до системи обліку забезпечується шляхом оприлюднення на офіційних вебсайтах суб’єктів владних повноважень такої інформації, а в разі їх відсутності – в інший прийнятний спосіб та шляхом надання доступу до системи за запитами.

Але на наше прохання надати інформацію про систему обліку публічної інформації, яку зберігає, як її розпорядник Державна аудиторська служба України, чиновники відповіли (лист від 02.09.2022 №001200-16/6770-2022), що така система дійсно розміщена в тематичному підрозділі «Доступ до публічної інформації» їхнього офіційного сайту. Проте, доступ до цього підрозділу на період дії воєнного стану тимчасово обмежено.

Тут варто нагадати, що попри війну, положення Закону «Про доступ до публічної інформації» не зазнали жодних змін. Відтак, вони мають виконуватися в повному обсязі.

Тож обов’язок публікувати певні види інформації, зокрема, щодо системи обліку, також залишився. Будь-які обмеження допускаються лише за сукупністю трьох умов, наведених у ч. 2 ст. 6:

1. Мета . Обмеження можливе лише  задля цілей, закріплених у Конституції (зокрема, інтереси національної безпеки, територіальної цілісності, громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам).
2. Імовірність шкоди . Розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам.
3. Баланс інтересів . Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Чи проходили у Держаудитслужбі цей «трискладовий тест» - відповісти наразі складно. Можливо там банально скористалися введеним у країні воєнним станом.

Стабільна цікавість

Тим не менш, чиновники все ж поділилися інформацію щодо найбільш поширених напрямів запитів на публічну інформацію та найбільш запитуваних документів. У відомстві говорять, що тематика залишається незмінною протягом багатьох років.

Так, найпоширенішими напрямками запитів на публічну інформацію є:

результати державного фінансового контролю;
інформація про фізичну особу;
статистична інформація;
правова інформація;
питання, пов’язані із забезпеченням організації роботи органів державного фінансового контролю.

А найбільш запитуваними документами є:

акти ревізій, аудиторські звіти та інші результати заходів державного фінансового контролю;
довідки, накази та інша інформація про фізичних осіб;
положення про структурні підрозділи Держаудитслужби, нормативно-правові акти, що регламентують діяльність держоргану.

Оскільки питання доступу до публічної інформації сьогодні залишаються предметом широкої суспільної дискусії та численних публікацій в засобах масової інформації, у наступних матеріалах ми розглянемо інші аспекти практичного втілення існуючих механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

https://jurliga.ligazakon.net

FaLang translation system by Faboba