Кожен державний орган прагне якнайкраще подати свою роботу. Звіти про досягнення доповнюються правильними цифрами, які замовчують чи приховують наявні проблеми. Поглянемо в цьому аспекті на останні перемоги Агентства з розшуку і менеджменту активів.

Нещодавно там звітували про те, що минулого року управителі активами, з якими АРМА уклало договори, вклали у збереження цих активів майже 750 млн грн. Йдеться про витрати на охорону та страхування активів, їх ремонт, оплату праці персоналу, забезпечення комунальними послугами тощо. Видатки дають змогу підтримувати активи в належному стані та використовувати їх за функціональним призначенням під час дії арешту. У такому випадку не втрачається економічна вартість арештованих активів, а держава не витрачає кошти з бюджету на утримання майна, адже завдання повністю лягає на управителів, повідомили у відомстві.

Перед цим АРМА також давало інформацію, що в січні 2023 року розшукало частки в статутних капіталах, цінні папери та кошти загальною вартістю близько 1,4 млрд грн. Крім того, Агентством за місяць розшукано понад 1100 одиниць майна, зокрема 375 об’єктів нерухомості, 373 авто, 327 земельних ділянок.

Цифри начебто виглядають оптимістично. Але що вони означають у контексті діяльності самого АРМА? Особливо якщо зважити на відсутність інформації про вироки та задоволення цивільних позовів у кримінальних провадженнях, в яких майно та активи передавалися.

Чи змогло Агентство забезпечити ефективний менеджмент переданих йому активів шляхом призначення адекватних управителів, якщо частина (якщо не більшість) переданих активів просто не працює? Навряд. І звіти, на жаль, не дають повної картини, щоб зрозуміти, скільки бюджет насправді недоотримав.

Але ж нездатність АРМА ефективно управляти переданими активами призводить до небажаних наслідків, таких як втрата податків, робочих місць, що спричиняє негативні наслідки для економіки країни та її інвестиційного клімату. Якщо дійде до конфіскації таких активів, то держава насправді отримає неліквідні підприємства внаслідок безпорадності чиновників, а в разі необхідності повернення власнику майна, що перебувало в управлінні АРМА, держава може зіткнутись із численними обґрунтованими позовами в Україні, а також з інвестиційними спорами.

Йдеться про велику кількість різноманітних об’єктів (від нерухомості, виробництва питної води до кар’єрів та високотехнологічних об’єктів, таких як ТЕЦ, кораблі та літаки). Окремо існує проблема (яку, можливо, слід вирішувати законодавцю) управління корпоративними правами, переданими АРМА. Але водночас необхідно враховувати та посилювати контроль із боку правоохоронних органів за діяльністю як АРМА, так і управителів.

Сьогодні АРМА має пристойне матеріально-технічне забезпечення, ІТ-лабораторію, оснащену найсучаснішою технікою та спеціалізованим програмним забезпеченням, що дає змогу зберігати й аналізувати дані з цифрових пристроїв, відновлювати втрачені або пошкоджені дані з цифрових носіїв інформації. Співпрацює АРМА і з міжнародними та регіональними підрозділами Камденської міжвідомчої мережі з питань повернення активів (CARIN) та Інтерполом. І водночас існують суттєві проблеми з державною реєстрацією права управління арештованими активами.

Представники АРМА, які є здебільшого колишніми правоохоронцями, вважають, що не всі активи та майно має бути включено до Реєстру арештованих активів, який щойно запрацював. Вони зважають на те, що не всі речові докази є активами. Але з таким підходом не можна погодитись. Бо в такому разі АРМА має можливість відмежовувати себе від «нецікавих» активів, залишаючи собі виключно активи, управління якими може включати корупційний складник.

Тут не буде зайвим нагадати, що три з чотирьох керівників Агентства з моменту його створення у 2016 році отримали підозри від Національного антикорупційного бюро за вчинення корупційних злочинів.

Фактично керівництво постійно перебуває в нестабільному стані у зв’язку з нездатністю влади знайти керівника належного рівня кваліфікації та провести відкритий конкурс на посаду голови цього органу протягом двох останніх років. Уже чотири роки АРМА управляється тимчасовими виконувачами обов’язків.

І така політика в цій сфері є неприпустимою. Будь-яке майно має належно зберігатись до прийняття процесуального чи судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Власне, саме тому Реєстр арештованих активів повинен бути публічно доступним, систематизувати та синхронізувати ефективну роботу всіх відомств, так чи інакше долучених до прийняття рішень щодо арештованих активів.

Отже, необхідно швидко вирішувати проблему з керівництвом, провести відкритий конкурс на посаду голови Агентства та забезпечити його адекватними управителями для переданих активів. Важливо забезпечити ефективні механізми контролю за діяльністю АРМА, щоб уникнути подальших негативних наслідків. Також мають існувати механізми дієвого контролю за діяльністю управителів, зокрема проведення регулярних аудитів та запровадження процедур відповідності. Це може забезпечити вчасне виявлення порушень та уникнення корупційних дій. І для всього цього потрібна комплексна стратегія, яка охоплювала б різні напрями роботи. Для вирішення частини цих проблем варто було б розглянути ідею передання функцій від АРМА до Фонду державного майна, який визнано центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави.

https://pravo.ua