• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВИНИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Пів мільярда на іноземних радників: у яких спорах Україна захищає свої інтереси

У 2025 році Міністерство юстиції супроводжувало 24 справи у закордонних юрисдикціях і витратило на іноземних юридичних радників понад $12,6 млн (≈ 531,5 млн грн) із закладених 554,3 млн грн. За цими сумами — різні типи спорів, країни, суди та арбітражі.

Детальніше...
У фокусі CAD-2026 — виконання арбітражних рішень, публічний порядок і ШІ

Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.

Детальніше...
Цивільний кодекс у “турборежимі”: чому експерти б’ють на сполох

Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.

Детальніше...
Гарантовано, але не виплачено: Мільярди, не отримані вкладниками

Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.

Детальніше...
Понад гарантію: Що залишається вкладнику банку в ліквідаційній процедурі?

Закон розмежовує гарантоване відшкодування вкладу і вимоги кредитора до банку, що ліквідується. Поки йдеться про суму в межах гарантії, вкладник має право на виплату від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Якщо розмір перевищено – вкладник переходить у звичайну категорію кредиторів.

Детальніше...
Ліквідація банків: Як винятки розтяглися на десятиліття

Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 

Детальніше...
У фокусі суспільної уваги

Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК

Детальніше...
Збагачення в тіні мобілізації

З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.

Детальніше...
Громадянство воєнного часу

Як змінилися правила і динаміка указів Президента

Детальніше...
Таємниця слідства як спосіб приховати проблеми у використанні державних ресурсів

Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?

Детальніше...

Кожен державний орган прагне якнайкраще подати свою роботу. Звіти про досягнення доповнюються правильними цифрами, які замовчують чи приховують наявні проблеми. Поглянемо в цьому аспекті на останні перемоги Агентства з розшуку і менеджменту активів.

Нещодавно там звітували про те, що минулого року управителі активами, з якими АРМА уклало договори, вклали у збереження цих активів майже 750 млн грн. Йдеться про витрати на охорону та страхування активів, їх ремонт, оплату праці персоналу, забезпечення комунальними послугами тощо. Видатки дають змогу підтримувати активи в належному стані та використовувати їх за функціональним призначенням під час дії арешту. У такому випадку не втрачається економічна вартість арештованих активів, а держава не витрачає кошти з бюджету на утримання майна, адже завдання повністю лягає на управителів, повідомили у відомстві.

Перед цим АРМА також давало інформацію, що в січні 2023 року розшукало частки в статутних капіталах, цінні папери та кошти загальною вартістю близько 1,4 млрд грн. Крім того, Агентством за місяць розшукано понад 1100 одиниць майна, зокрема 375 об’єктів нерухомості, 373 авто, 327 земельних ділянок.

Цифри начебто виглядають оптимістично. Але що вони означають у контексті діяльності самого АРМА? Особливо якщо зважити на відсутність інформації про вироки та задоволення цивільних позовів у кримінальних провадженнях, в яких майно та активи передавалися.

Чи змогло Агентство забезпечити ефективний менеджмент переданих йому активів шляхом призначення адекватних управителів, якщо частина (якщо не більшість) переданих активів просто не працює? Навряд. І звіти, на жаль, не дають повної картини, щоб зрозуміти, скільки бюджет насправді недоотримав.

Але ж нездатність АРМА ефективно управляти переданими активами призводить до небажаних наслідків, таких як втрата податків, робочих місць, що спричиняє негативні наслідки для економіки країни та її інвестиційного клімату. Якщо дійде до конфіскації таких активів, то держава насправді отримає неліквідні підприємства внаслідок безпорадності чиновників, а в разі необхідності повернення власнику майна, що перебувало в управлінні АРМА, держава може зіткнутись із численними обґрунтованими позовами в Україні, а також з інвестиційними спорами.

Йдеться про велику кількість різноманітних об’єктів (від нерухомості, виробництва питної води до кар’єрів та високотехнологічних об’єктів, таких як ТЕЦ, кораблі та літаки). Окремо існує проблема (яку, можливо, слід вирішувати законодавцю) управління корпоративними правами, переданими АРМА. Але водночас необхідно враховувати та посилювати контроль із боку правоохоронних органів за діяльністю як АРМА, так і управителів.

Сьогодні АРМА має пристойне матеріально-технічне забезпечення, ІТ-лабораторію, оснащену найсучаснішою технікою та спеціалізованим програмним забезпеченням, що дає змогу зберігати й аналізувати дані з цифрових пристроїв, відновлювати втрачені або пошкоджені дані з цифрових носіїв інформації. Співпрацює АРМА і з міжнародними та регіональними підрозділами Камденської міжвідомчої мережі з питань повернення активів (CARIN) та Інтерполом. І водночас існують суттєві проблеми з державною реєстрацією права управління арештованими активами.

Представники АРМА, які є здебільшого колишніми правоохоронцями, вважають, що не всі активи та майно має бути включено до Реєстру арештованих активів, який щойно запрацював. Вони зважають на те, що не всі речові докази є активами. Але з таким підходом не можна погодитись. Бо в такому разі АРМА має можливість відмежовувати себе від «нецікавих» активів, залишаючи собі виключно активи, управління якими може включати корупційний складник.

Тут не буде зайвим нагадати, що три з чотирьох керівників Агентства з моменту його створення у 2016 році отримали підозри від Національного антикорупційного бюро за вчинення корупційних злочинів.

Фактично керівництво постійно перебуває в нестабільному стані у зв’язку з нездатністю влади знайти керівника належного рівня кваліфікації та провести відкритий конкурс на посаду голови цього органу протягом двох останніх років. Уже чотири роки АРМА управляється тимчасовими виконувачами обов’язків.

І така політика в цій сфері є неприпустимою. Будь-яке майно має належно зберігатись до прийняття процесуального чи судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Власне, саме тому Реєстр арештованих активів повинен бути публічно доступним, систематизувати та синхронізувати ефективну роботу всіх відомств, так чи інакше долучених до прийняття рішень щодо арештованих активів.

Отже, необхідно швидко вирішувати проблему з керівництвом, провести відкритий конкурс на посаду голови Агентства та забезпечити його адекватними управителями для переданих активів. Важливо забезпечити ефективні механізми контролю за діяльністю АРМА, щоб уникнути подальших негативних наслідків. Також мають існувати механізми дієвого контролю за діяльністю управителів, зокрема проведення регулярних аудитів та запровадження процедур відповідності. Це може забезпечити вчасне виявлення порушень та уникнення корупційних дій. І для всього цього потрібна комплексна стратегія, яка охоплювала б різні напрями роботи. Для вирішення частини цих проблем варто було б розглянути ідею передання функцій від АРМА до Фонду державного майна, який визнано центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави.

https://pravo.ua

FaLang translation system by Faboba