
За касаційними скаргами на рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, які Верховний Суд розглянув від початку роботи ВАКС, без змін залишилися лише 47,3% рішень. Більше половини рішень ВАКС були скасовані.
Такі дані містить лист Департаменту аналітичної та правової роботи Верховного Суду від 29.03.2023 №97/0/18-23, який був підготовлений у відповідь на запит адвоката Володимира Богатиря (лист ВС є у розпорядженні редакції «Закон і Бізнес»).
Згідно з даними автоматизованої системи діловодства Верховного Суду, з 2020 року по березень 2023 року усього було винесено 55 рішень стосовно проваджень від ВАКС. З них:
- 26 рішень ВАКС було залишено без змін;
- 1 – змінено;
- 28 – скасовано.
Повні дані за роками дивіться у таблиці.
«Ситуацію, коли найвищий судовий орган скасовує більше половини рішень ВАКС, не можна вважати прийнятною, - говорить автор запиту. – Думаю, якби такий низький показник стійкості судових рішень був у судді районного суду, він би не мав жодних шансів на кар’єрний зріст або навіть на переведення в інший суд. Більше того, це б напевно призвело до ініціювання звільнення судді».
Нагадаємо, завданнями Вищого антикорупційного суду є:
- здійснення правосуддя з метою захисту особи, суспільства та держави від корупційних і пов’язаних із ними кримінальних правопорушень та судового контролю за досудовим розслідуванням цих кримінальних правопорушень, дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні;
- розв'язання питання про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави у випадках, передбачених законом, у порядку цивільного судочинства;
- здійснення правосуддя у справах про застосування санкції, передбаченої п. 1-1 ч. 1 ст. 4 закону "Про санкції", в порядку адміністративного судочинства.

Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.