Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуСуд зобовязав Службу безпеки внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення низки злочинів одним із детективів Національного антикорупційного бюро.
Про це свідчить ухвала Шевченківського районного суду Києва від 11.07.2024 у справі №761/24731/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, повідомляють Українські Новини.
Зокрема, 11 липня суд зобовʼязав СБУ розслідувати інформацію про підробку документів для створення підстав передачі активів в управління АРМА, а також про звʼязки детектива НАБУ з Російською Федерацією.
відповідно до матеріалів суду, наприкінці червня адвокат Володимир Богатир в інтересах ТОВ «Львівбудмакс-Інвест», звертався до Служби безпеки України із заявою про вчинення кримінальних правопорушень детективом НАБУ, серед яких:
Оскільки заява первинно була проігнорована, до Шевченківського районного суду Києва було подано скаргу. Викладені у ній доводи суд визнав обгрунтованими, та зобовʼязав СБУ невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За даними джерел Українських Новин у правоохоронних органах, йдеться про детектива НАБУ Маркіяна Слоневського, який декларував звʼязки з російським підприємцем Владиславом Іскендеровим. Фірма останнього донедавна здійснювала свою діяльність у Бєлгороді і виконувала державні замовлення для країни-агресора. У звʼязку із цим детектива вже перевіряло НАЗК. Також антикорупційникам раніше повідомлялися факти недостовірного декларування з боку детектива, який вкладав гроші в 30 видів криптовалют.
Нагадаємо, правоохоронні органи проводять розслідування щодо діяльності АРМА. У березні Державне бюро розслідувань внесло до ЄРДР відомості щодо фактів службової недбалості (ст. 367 КК), що завдало тяжких наслідків інтересам держави. Це провадження повʼязане із невиконанням та неналежним виконанням посадовими особами Агентства обовʼязків під час управління арештованими активами. Матеріали Державного фінансового аудиту Агентства, завершеного 11 липня Державною аудиторською службою України, були долучені до кримінального провадження про незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт. 5 серпня НАБУ і САП скерували до суду справу за обвинуваченням екс-керівників відомства у заволодінні коштами, які перебували під арештом і були передані до АРМА. Також 6 серпня про аудит відповідності використання коштів державного бюджету та управління активами АРМА оголосила Рахункова палата.