У звітності ВАКС кошти від застав відображені як активи, що, на думку РП, не відповідає стандартам
Коли в Україні запрацював Вищий антикорупційний суд, служителям Феміди, які не мали житла у столиці, досить швидко придбали службові квартири та видали ордери на вселення. Таких виявилося 34 з 38-ми новопризначених суддів першої інстанції та Апеляційної палати.
Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їх послуг з резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?
Робота над сировинною угодою з США змусила Україну вчергове звернутись до іноземних юридичних консультантів. На оплату їхніх послуг із резервного фонду держбюджету було виділено 113 млн грн. Хто і на яких умовах їх отримає? Скільки взагалі сьогодні витрачає держава на правничу допомогу з-за кордону?
Голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума намагається заблокувати законопроєкт №12374-д про реформування системи управління арештованим майном, оскільки його ухвалення позбавить її впливу. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН заявив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.Схоже, колишній керівник Національного банку України Кирило Шевченко, якого місяць тому звинуватили у вчиненні злочину і звільнили з посади, досі має допуск до державної таємниці.
Про це свідчить відповідь Служби безпеки України від 02.11.2022 на запит адвоката Володимира Богатиря, копія якої є у розпорядженні видання «Закон і Бізнес».
Згідно із документом К.Шевченку був наданий допуск до державної таємниці за «формою 1» 28 липня 2020 року, тобто, через 12 днів після призначення на посаду. Проте даних щодо скасування допуску наразі немає.
Нагадаємо, відповідно до Закону «Про державну таємницю», залежно від ступеня секретності інформації встановлюються декілька форм допуску до державної таємниці. Форма 1 передбачає допуск найвищого рівня - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно». Термін дії допуску встановлено 5 років, тобто у випадку ексчиновника - до липня 2025 року.
У відомстві звертають увагу на те, що безпосередній доступ до держтаємниці надається працівникові посадовою особою адміністрації за місцем роботи. Обмеження прав особи у зв’язку з допуском та доступом до державної таємниці полягають у тому, що така особа, якщо вона була реально обізнана з секретними відомостями, обмежується у праві виїзду на постійне проживання в іноземну державу до розсекречування таких відомостей, але не більше як на 5 років з часу припинення діяльності, пов’язаної з державною таємницею. На таку особу також поширюються обмеження свободи інформаційної діяльності.
6 жовтня Верховна Рада звільнила Кирила Шевченка з посади голови НБУ. У ці ж дні йому було повідомлено про підозру через завдання збитків в сумі понад 206 млн гривень керівництвом Укргазбанку. Пізніше
Президент своїм Указом виключив ексбанкіра зі складу Ради національної безпеки і оборони України. Але, судячи з інформації від СБУ, допуск К.Шевченку до держтаємниці досі не скасовано.
«Слід розрізняти допуск до державної таємниці та доступ до такої інформації. Наявність першого ще не означає, що особа має реальну можливість знайомитись із державними секретами, - зауважив у коментарі «Закон і Бізнес» В.Богатир. – Але така неквапливість у режимних питаннях захисту охоронюваної державою інформації може свідчити про політичну основу самої кримінальної справи проти банкіра, яка ймовірно була використана як інструмент забезпечення «мирних» кадрових змін у Нацбанку при фактичній наявності якогось внутрішнього конфлікту. У такому випадку наявність або відсутність допуску до державної таємниці вже не має принципового значення».
Також адвокат наводить паралелі з іншою головою НБУ Валерією Гонтаревою, стосовно якої також відкривались кримінальні провадження. «Зрештою парламент звільнив її з посади у березні 2018 року, а допуску до державної таємниці її позбавили у вересні, тобто лише через пів року».
Нагадаємо, також нещодавно Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили голові Рахункової палати, народному депутату VIII скликання Валерію Пацкану про підозру у незаконному одержанні 117,65 тис. грн компенсації за житло.