Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуСхоже, колишній керівник Національного банку України Кирило Шевченко, якого місяць тому звинуватили у вчиненні злочину і звільнили з посади, досі має допуск до державної таємниці.
Про це свідчить відповідь Служби безпеки України від 02.11.2022 на запит адвоката Володимира Богатиря, копія якої є у розпорядженні видання «Закон і Бізнес».
Згідно із документом К.Шевченку був наданий допуск до державної таємниці за «формою 1» 28 липня 2020 року, тобто, через 12 днів після призначення на посаду. Проте даних щодо скасування допуску наразі немає.
Нагадаємо, відповідно до Закону «Про державну таємницю», залежно від ступеня секретності інформації встановлюються декілька форм допуску до державної таємниці. Форма 1 передбачає допуск найвищого рівня - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно». Термін дії допуску встановлено 5 років, тобто у випадку ексчиновника - до липня 2025 року.
У відомстві звертають увагу на те, що безпосередній доступ до держтаємниці надається працівникові посадовою особою адміністрації за місцем роботи. Обмеження прав особи у зв’язку з допуском та доступом до державної таємниці полягають у тому, що така особа, якщо вона була реально обізнана з секретними відомостями, обмежується у праві виїзду на постійне проживання в іноземну державу до розсекречування таких відомостей, але не більше як на 5 років з часу припинення діяльності, пов’язаної з державною таємницею. На таку особу також поширюються обмеження свободи інформаційної діяльності.
6 жовтня Верховна Рада звільнила Кирила Шевченка з посади голови НБУ. У ці ж дні йому було повідомлено про підозру через завдання збитків в сумі понад 206 млн гривень керівництвом Укргазбанку. Пізніше
Президент своїм Указом виключив ексбанкіра зі складу Ради національної безпеки і оборони України. Але, судячи з інформації від СБУ, допуск К.Шевченку до держтаємниці досі не скасовано.
«Слід розрізняти допуск до державної таємниці та доступ до такої інформації. Наявність першого ще не означає, що особа має реальну можливість знайомитись із державними секретами, - зауважив у коментарі «Закон і Бізнес» В.Богатир. – Але така неквапливість у режимних питаннях захисту охоронюваної державою інформації може свідчити про політичну основу самої кримінальної справи проти банкіра, яка ймовірно була використана як інструмент забезпечення «мирних» кадрових змін у Нацбанку при фактичній наявності якогось внутрішнього конфлікту. У такому випадку наявність або відсутність допуску до державної таємниці вже не має принципового значення».
Також адвокат наводить паралелі з іншою головою НБУ Валерією Гонтаревою, стосовно якої також відкривались кримінальні провадження. «Зрештою парламент звільнив її з посади у березні 2018 року, а допуску до державної таємниці її позбавили у вересні, тобто лише через пів року».
Нагадаємо, також нещодавно Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили голові Рахункової палати, народному депутату VIII скликання Валерію Пацкану про підозру у незаконному одержанні 117,65 тис. грн компенсації за житло.