Бюро економічної безпеки України та Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF) незабаром сформують методологію аналізу ризиків використання фінансових ресурсів ЄС для відбудови України та напрацювання практики контролю за використанням міжнародної технічної допомоги.
Таких домовленостей досягнуто під час зустрічі керівника Управління міжнародного співробітництва БЕБ Анатолія Александрова та Генерального директора OLAF Вілле Італа у Брюсселі, передає "Закон і Бізнес".
Взаємодія з питань боротьби із фінансовим шахрайством, була визначена одним із головних пріоритетів співпраці українського БЕБ та OLAF.
Вже узгоджено алгоритм обміну інформацією та методологічної підтримки експертів Європейського управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству у спільних розслідуваннях з використанням мережі контактів OLAF з компетентними органами країн-членів ЄС.
Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (European Anti-fraud Office) – орган, відповідальний за боротьбу з шахрайством та зловживаннями у використанні коштів з бюджету Європейського Союзу. OLAF має право вивчати адміністративну діяльність та фінансування будь-якої інституції чи органу ЄС.
На що саме Україні виділяли мільярди доларів міжнародної допомоги під час війни – читайте у статті «Не зброєю єдиною».
Коментар для «ЗіБ»
ВОЛОДИМИР БОГАТИР, адвокат, заслужений юрист України:
– Слід розуміти, що проекти міжнародної технічної допомоги на сотні мільйонів доларів реалізуються в Україні більше двадцяти років. І необхідний механізм
контролю вже визначений на рівні Кабміну (постанова від 15.02.2002 № 153). Більше того, нещодавно Верховна Рада створила навіть тимчасову спеціальну комісію з питань моніторингу отримання і використання міжнародної матеріально-технічної допомоги під час воєнного стану (постанова від 19.07.2022 № 2424-IX). Тож інформації по темі МТД цілком достатньо для аналізу і первинних висновків.
Але складається враження, що в нашій країні чим більше борються та протидіють якимсь протиправним явищам, тим більше вони ширяться. Достатньо взяти для прикладу спроби антикорупційної реформи із множенням органів та реформи судової системи.
Тож з факту сьогоднішньої колаборації БЕБ та OLAF слід зробити принаймні два висновки. По-перше, можна впевнено говорити про те, що проблема із належним використанням Україною міжнародної технічної допомоги дійсно існує. Кошти, що надаються іноземними органами та установами, величезні. І це непокоїть європейських партнерів. По-друге, розробка методології, аналіз, меморандум, розбудова інституційної спроможності БЕБ, - усе це потягне для європейських платників податків чергові витрати, які будуть успішно «освоєні» українськими чиновниками. А от очікування на позитивні наслідки співпраці — питання риторичне.
https://zib.com.ua