Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуНещодавно Голова ВР Руслан Стефанчук заявив, що конституційної заборони проводити вибори під час воєнного стану немає й, аби запобігти «застою демократії», необхідно докласти зусиль, щоб здійснити це. Втім, зауважили у ЦВК, є й інші закони.
Їх положення нагадали у Центральній виборчій комісії (лист від 24.07.2023 № 21-17-1204), надаючи відповідь на запит адвоката Володимира Богатиря щодо строку повноважень Верховної Ради ІХ скликання та Президента України, а також дати проведення наступних виборів, інформує «Закон і Бізнес».
«Питання проведення чергових виборів стали порушувати тому, що наприкінці серпня підходять строки, і за звичайних умов в Україні тоді мала б стартувати виборча кампанія для народних депутатів наступного скликання, — пояснив «ЗіБ» В.Богатир. — А навесні наступного року ми б обирали Президента і, відповідно, Верховна Рада повинна ухвалити постанову про старт кампанії. Втім, воєнний стан вносить свої корективи, які сьогодні будуть тлумачитися політиками з урахуванням власних інтересів і позиції західних партнерів щодо цього».
Як відомо, відповідно до ч.5 ст.76 Конституції строк повноважень Верховної Ради становить 5 років. Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги (ст.79).
Верховну Раду цього скликання обрано на позачергових виборах народних депутатів, що відбулися 21.07.2019. Народні депутати склали присягу на урочистому засіданні Верховної Ради 29.08.2019.
Спеціальним нормативно-правовим актом, який згідно з Конституцією регулює підготовку та проведення виборів народних депутатів, є Виборчий кодекс. Відповідно до положень ст.135 ВК вибори народних депутатів можуть бути черговими, що проводяться у зв'язку із закінченням конституційного строку повноважень Верховної Ради і не потребують окремого рішення про їх призначення.
Такі вибори відбуваються в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень Верховної Ради, тобто 29 жовтня 2023 року. Виборчий процес чергових виборів депутатів розпочинається за 60 днів до дня голосування. ЦВК оголошує про початок виборчого процесу не пізніше як за 61 до дня голосування. (ч.1 ст.77 Конституції, ст.136 ВК).
Що стосується строку повноважень Президента, то відповідно до стст.103, 104 Конституції її гарант обирається строком на 5 років. Новообраний Президент вступає на пост з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні ВР.
Останні вибори Президента проводилися 31.03.2019. 20 травня того ж року під час урочистого засідання ВР Володимир Зеленський склав присягу як глава держави.
Відповідно до ч.1 ст.76, ст.77 ВК чергові вибори Президента призначаються Верховною Радою шляхом прийняття відповідної постанови. Вони відбуваються в останню неділю березня п’ятого року повноважень (ч.5 ст.103 Конституції, ч.2 ст.76, ч.1 ст.78 ВК). Верховна Рада призначає чергові вибори Президента не пізніше як за 100 днів до дня виборів (ч.2 ст.78 ВК).
У ЦВК зауважили, що сьогодні в Україні введено воєнний стан. І відповідно до ч.1 ст.19 закону «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану забороняється проведення виборів Президента, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування.
Водночас, звертають увагу у ЦВК, у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента та Верховної Ради (ч.1 ст.10 закону). У разі закінчення строку повноважень ВР під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану (ч.4 ст. 83 Конституції). Президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного Президента (ч.1 ст.108 Конституції).
«І все ж Конституція містить непряму вказівку на відсутність можливості зміни складу Верховної Ради під час воєнного стану», — вважає заслужений юрист
України Володимир Богатир. Він посилається на ч.4 ст. 83 Основного Закону, згідно з якою в разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії ВР, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
«Фактично, з одного боку, Конституція не містить обмежень щодо організації та проведення виборів парламенту та Президента. І в цій частині закон про правовий режим воєнного стану, який прямо забороняє це робити, можна вважати неконституційним. Але ж іншого, за Конституцією новообрані Президент та Верховна Рада не можуть набути повноважень. Тобто, вибори як певний процес не мають свого логічного завершення, а відтак позбавлені логіки та сенсу», — пояснив адвокат.
На його думку, вочевидь, що ця колізія має стати предметом розгляду як Конституційного Суду, з одного боку, так і вирішуватись законодавцем і Президентом, як гарантом Конституції. «Всі інші міркування та тлумачення норм Основного Закону політологами, експертами та політиками можна вважати їх особистою думкою. На жаль, науковці конституціоналісти та законодавець не змогли передбачити та внормувати колізійну ситуацію, яка виникла в реальному житті», — підсумував В.Богатир.
https://zib.com.ua/ua/157154-u_cvk_ne_podilyayut_pozicii_stefanchuka_viboriv_ne_bude_-_du.html