21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.
Статистический анализ правоприменения признанной неконституционной статьи 375 Уголовного кодекса Украины указывает на репрессивный характер и некомпетентность органов прокуратуры, которая долгие годы не способна осуществлять надлежащий контроль за следствием и представлять государственное обвинение в суде.
11 июня 2020 года Конституционный Суд Украины своим решением № 7-р/2020 признал неконституционной статью 375 Уголовного кодекса Украины, которой была установлена уголовная ответственность за вынесение «заведомо неправосудного» приговора, решения, определения или постановления суда.
Позитивная международная реакция со стороны Департамента исполнения решений Европейского суда по правам человека и Мониторинговой миссии Организации Объединенных Наций свидетельствует о серьезных проблемах, которые существуют в Украине в вопросе преследования судей. По сути, прокуратура просто использует механизм уголовного преследования с целью давления на суд и судей.
Эта практика в совокупности с бесконечными реформами, переаттестациями, «оцениванием» и «очищением» служила элементом в том числе политического преследования «непослушных» судей.
Сегодня действия отдельных прокуроров несут общественную опасность, связанную с их непризнанием и массовым неисполнением решений судов, вынесенных Именем Украины в процессе обжалования их бездействия и противоправных действий. Вместо этого массово открывались уголовные производства с целью давления на судей.
Фасадные реформы прокуратуры, совмещенные з бездумной люстрацией, окончательно «добили» кадровый состав прокуроров, сделав негативную селекцию основой реформирования. Причины этого легко объяснимы с учетом отсутствия практического опыта работы в органах прокуратуры, адвокатуры и суда у двух предыдущих руководителей прокуратуры, не говоря уже об образовании, политической зависимости и фактическом иностранном влиянии в период их руководства. К сожалению, на данный момент вышеуказанные причины действующему руководству Офиса Генерального прокурора не удалось устранить.
Проводя анализ решения Конституционного Суда Украины № 7-р/2020 и анализируя статистические данные, полученные в Государственной судебной администрации Украины и Офисе Генерального прокурора, мы видим возраставший масштаб репрессий при предыдущем политическом режиме.
При активном участии и попустительстве процессуальных руководителей обыденными стали недопуск защитников, грубые нарушения права на защиту, искусственное создание доказательств обвинения, обвинение невиновных в совершении тяжких преступлений и совершение различных преступлений в сфере правосудия.
Сможет ли Офис Генерального прокурора прекратить безосновательные политические преследования и привлечь к ответственности прокуроров, не признающих и ставящих под сомнение обязательность исполнения судебных решений всех уровней, от районных до Конституционного Суда Украины, создавая юридическую неопределенность и нарушая принцип верховенства права? Будут ли привлечены к ответственности лица, допустившие люстрацию, незаконные увольнения прокуроров, непрозрачную аттестацию и уничтожение материалов, что повлекло за собой нанесение многомиллионных убытков государству?
Это серьезный вызов для Генерального прокурора как гаранта законности и правопорядка в стране!
Безусловно, судьи также обязаны отстаивать свою независимость. Предыдущий политический режим неконституционным способом уничтожил Верховный Суд Украины. Не торопится устранять нарушения, установленные решением Конституционного Суда Украины № 2-р/2020, и текущая власть, а Президент Украины предлагает продолжить практику своего предшественника и законодательно закрепить влияние «международных экспертов». В независимом и суверенном государстве иностранное вмешательство в его внутренние дела является недопустимым!
Конституционный Суд Украины дал оценку «судебной реформе» и многочисленным попыткам преследования судей в последние годы, а смогут ли судьи завоевать авторитет в обществе и защитить свою независимость, очистившись от случайных людей, покажут время и практика.
Автор: Владимир Богатырь, адвокат, заслуженный юрист Украины
https://pravo.ua/sudi-vs-prokurory-borba-spravedlivosti-s-repressijami/