• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

Wiadomości i publikacje

У Великій Британії триває IX Oxford Arbitration Day

21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків  із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.

Więcej…
Ініціатива НАБУ отримати можливість обмежувати право власності на підприємствах сама створює корупційні ризики

Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.

Więcej…
Ініціатива НАБУ отримати можливість обмежувати право власності на підприємствах сама створює корупційні ризики

Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості

Więcej…
Це не просто хибна ідея, а підрив основ бізнес-клімату», – юрист про плани НАБУ обмежувати права власності на підприємства

Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.

Więcej…
Вагони економіки: як змінювався залізничний вантажний парк за десятиліття

Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.

Więcej…
Справа Дубневича: як будують обвинувачення без доказів

Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.

Więcej…
Партійне будівництво України: як змінювався політичний ландшаф

Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.

Więcej…
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі "газової справи" Дубневича

Як в Україні посилюється тенденція до криміналізації господарських відносин, і чому слідство кваліфікує звичайні бізнес-угоди як злочин, – в колонці адвоката Володимира Богатира.

Więcej…
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі «газової справи» Дубневича

Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.

Więcej…
Регуляторна сліпота. Чому фінансовий моніторинг грального бізнесу в Україні залишається ілюзією?

Про те, як легалізація грального бізнесу у 2020 році мала вивести ринок з тіні, але відсутність консолідованої статистики та розриви у звітності створили загрози фінансовій безпеці та ефективності політики регулювання, – у колонці адвоката Володимира Богатира.

Więcej…

Kontakty

+38 (044) 363 77 22
Ten adres pocztowy jest chroniony przed spamowaniem. Aby go zobaczyć, konieczne jest włączenie w przeglądarce obsługi JavaScript.
 

Adres pocztowy:
Kancelaria Adwokacka «Bogatyr i Partnerzy»
01024, Ukraina,
Kijów-24, skrytka poczt. 770

 

Судове рішення, що набуло законної сили, обов’язкове до виконання на всій території держави, судом якої воно ухвалене. Для виконання рішення на території іншої держави потрібно пройти спеціальну процедуру, яка включає визнання іноземного судового рішення шляхом отримання відповідного розпорядження компетентного суду тієї держави, на території якої подається клопотання про таке виконання.
   Для визнання та виконання рішення іноземного суду в Україні до загального місцевого суду за місцем виконання потрібно подати клопотання. Розгляд судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів зазвичай здійснюється на підставі міжнародних договорів про надання взаємної правової допомоги.
  Згідно з пунктом 1 статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» (Закон) в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних та господарських правовідносин. За приписами пункту 1 статті 390 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України рішення іноземного суду, яке підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачене міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. Нормами частини 2 цієї ж статті передбачено, що у разі, якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше. Крім того, принцип взаємності (ad hoc) застосовується також із тих підстав, що рішення українських судів визнаються та виконуються в іншій країні.
  Загальну презумпцію існування взаємності для цілей визнання та виконання на території України рішень іноземних судів також встановлено положеннями частини 2 статті 11 Закону. І досвід застосування цієї норми українські суди вже мають. Відомо, що визнання та виконання в Україні рішення суду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії не передбачене будь-якими чинними міжнародними договорами України, тому таке визнання та виконання може відбуватися лише за принципом взаємності.
  Необхідно пам’ятати, що якщо справа, за результатами якої виноситься рішення іноземного суду та визнання якого вимагає заявник, не включена до переліку справ, що належать до виключної компетенції судів України у справах з іноземним елементом, наведеного в статті 77 Закону, то не потребує доведення той факт, що винесення рішення належить до виключної компетенції суду України.
  Відповідно до пункту 10 статті 1 до Закону поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України здійснюється в порядку, встановленому законом. За приписами статті 81 цього ж Закону, в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів, що набрали законної сили.
  Згідно з пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24 грудня 1999 року «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» (Постанова) суд відмовляє у клопотанні про визнання й виконання рішень іноземних судів, коли воно не набрало законної сили, за винятком випадків, коли рішення підлягає виконанню до набрання законної сили.
  Так, у справі № 760/19232/15-ц Солом’янський районний суд м. Києва відмовив у задоволенні клопотання про заборону вчинення окремих дій, мотивуючи відмову тим, що рішення районного суду м. Лімассол, Кіпр, від 5 червня 2015 року не є остаточним судовим рішенням розгляду позову по суті в розумінні статті 399 ЦПК України та Угоди між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах.
  Частина 3 статті 394 ЦПК України передбачає виключний перелік документів, що додаються до клопотання, на який треба орієнтуватися, подаючи клопотання, якщо інший перелік документів не визначено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно, він прийнятний до рішень, про визнання та виконання яких подається клопотання за принципом взаємності, і включає:
  1) засвідчену в установленому порядку копію рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
  2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набуло законної сили (якщо про це не зазначено в самому рішенні);
  3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлене рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи;
  4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
  5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
  6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
  Згідно з пунктом 12 Постанови, клопотання про визнання й виконання рішень іноземних судів суд розглядає у визначених ними межах і не може переходити до обговорення правильності цих рішень по суті, вносити до останніх будьякі зміни.
  Чи не вперше принцип взаємності у судовій практиці України застосовано Апеляційним судом Рівненської області у справі № 22-ц/787/2054/2015 та Острозьким судом Рівненської області у справі № 567/955/15-ц. Як наслідок, рішення суду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії було визнане в Україні та надано дозвіл на його виконання. У зазначених справах судам були надані докази визнан ня та звернення до виконання рішення українських судів. Необхідно звернути увагу, що відповідний принцип взаємності не вимагає того, щоб на території іншої держави визнавалися рішення судів у справах тієї ж категорії. Це можуть бути будь-які цивільні чи господарські справи.
  Тож сьогодні можна констатувати, що якщо у провадженні суду України немає справи у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, не пропущено встановленого строку пред’явлення рішення іноземного суду до визнання в Україні, предмет спору за законами України підлягає судовому розгляду, а визнання вказаного рішення не загрожує інтересам України, таке рішення іноземного суду може бути виконане на території України за принципом взаємності (ad hoc).

FaLang translation system by Faboba