Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.
Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало протоколи про адміністративне правопорушення стосовно в.о. Голови Конституційного Суду України (КСУ) Сергія Головатого та керівника секретаріату КСУ Віктора Бесчастного. Перевіряється інформація з отриманого повідомлення щодо здійснення суддею дій в умовах реального конфлікту інтересів.
Для її підтвердження чи спростування НАЗК направило до КСУ запит з вимогою надати копії відповідних документів. Проте керівник секретаріату КСУ відмовився надати запитувані документи.
У зв’язку з цим НАЗК внесло в.о. Голови КСУ Сергію Головатому обов’язковий до виконання припис, який також був проігнорований. Натомість Національне агентство отримало лист від КСУ про оскарження припису в адміністративному суді. На сьогодні інформація щодо відкриття судом провадження за цим позовом та прийняття рішень щодо зупинення виконання припису відсутня.
Варто зазначити, що за схожих обставин на запити Національного агентства у 2019-2020 роках (у межах заходів, які не стосувались Сергія Головатого) КСУ надавав подібні документи. При цьому такі документи надавались листами, зокрема, за підписом Сергія Головатого.
Ненадання інформації на запит НАЗК, а також не виконання вимог, викладених у приписі, є правопорушенням, пов’язаним з корупцією. Відповідальність за це передбачено ст. 188-46 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Наразі на розгляді у в.о. Голови КСУ перебуває повторний припис, внесений НАЗК згідно з вимогами Порядку внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції, затвердженого наказом Національного агентства 15.01.2021 № 8/21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.02.2021 р. за № 167/35789.
У випадку, якщо суд визнає Головатого винним у вчиненні зазначеного правопорушення, відомості про нього будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, що вчинили корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення.
Зазначимо, що комплексно розв'язувати наявні проблеми в судовій системі, які роками завдавали великої шкоди її авторитету і формували відповідне ставлення громадян, дає змогу розроблена НАЗК і ухвалена Урядом Державна антикорупційна програма на 2023-2025 роки (ДАП). Документ створює запобіжники від наявних корупційних ризиків і передбачає превентивні антикорупційні заходи.
Зокрема, ДАП передбачає незалежне оцінювання доброчесності членів ВРП та ВККС; чіткі критерії доброчесності та професійної етики для кваліфікаційного оцінювання суддів; здійснення оперативного, відкритого і справедливого розгляду дисциплінарних справ щодо суддів в режимі реального часу; запровадження кримінальної відповідальності суддів за свавільне зловживання повноваженнями.
https://nazk.gov.ua/