Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 
Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК
З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.
Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?
Десятирічний період системної бездіяльності та свідомого ігнорування імперативних вимог закону щодо щорічної незалежної оцінки ефективності АРМА завершився початком процедури, легітимність якої викликає обґрунтований скептицизм. Незалежну комісію сформовано, і вона (не без допомоги самої АРМА) розпочала аудит. Проаналізуємо очікувані показники та ймовірні правові наслідки аудиту.
Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало протоколи про адміністративне правопорушення стосовно в.о. Голови Конституційного Суду України (КСУ) Сергія Головатого та керівника секретаріату КСУ Віктора Бесчастного. Перевіряється інформація з отриманого повідомлення щодо здійснення суддею дій в умовах реального конфлікту інтересів.
Для її підтвердження чи спростування НАЗК направило до КСУ запит з вимогою надати копії відповідних документів. Проте керівник секретаріату КСУ відмовився надати запитувані документи.
У зв’язку з цим НАЗК внесло в.о. Голови КСУ Сергію Головатому обов’язковий до виконання припис, який також був проігнорований. Натомість Національне агентство отримало лист від КСУ про оскарження припису в адміністративному суді. На сьогодні інформація щодо відкриття судом провадження за цим позовом та прийняття рішень щодо зупинення виконання припису відсутня.
Варто зазначити, що за схожих обставин на запити Національного агентства у 2019-2020 роках (у межах заходів, які не стосувались Сергія Головатого) КСУ надавав подібні документи. При цьому такі документи надавались листами, зокрема, за підписом Сергія Головатого.
Ненадання інформації на запит НАЗК, а також не виконання вимог, викладених у приписі, є правопорушенням, пов’язаним з корупцією. Відповідальність за це передбачено ст. 188-46 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Наразі на розгляді у в.о. Голови КСУ перебуває повторний припис, внесений НАЗК згідно з вимогами Порядку внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції, затвердженого наказом Національного агентства 15.01.2021 № 8/21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.02.2021 р. за № 167/35789.
У випадку, якщо суд визнає Головатого винним у вчиненні зазначеного правопорушення, відомості про нього будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, що вчинили корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення.
Зазначимо, що комплексно розв'язувати наявні проблеми в судовій системі, які роками завдавали великої шкоди її авторитету і формували відповідне ставлення громадян, дає змогу розроблена НАЗК і ухвалена Урядом Державна антикорупційна програма на 2023-2025 роки (ДАП). Документ створює запобіжники від наявних корупційних ризиків і передбачає превентивні антикорупційні заходи.
Зокрема, ДАП передбачає незалежне оцінювання доброчесності членів ВРП та ВККС; чіткі критерії доброчесності та професійної етики для кваліфікаційного оцінювання суддів; здійснення оперативного, відкритого і справедливого розгляду дисциплінарних справ щодо суддів в режимі реального часу; запровадження кримінальної відповідальності суддів за свавільне зловживання повноваженнями.
https://nazk.gov.ua/