• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВИНИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Пів мільярда на іноземних радників: у яких спорах Україна захищає свої інтереси

У 2025 році Міністерство юстиції супроводжувало 24 справи у закордонних юрисдикціях і витратило на іноземних юридичних радників понад $12,6 млн (≈ 531,5 млн грн) із закладених 554,3 млн грн. За цими сумами — різні типи спорів, країни, суди та арбітражі.

Детальніше...
У фокусі CAD-2026 — виконання арбітражних рішень, публічний порядок і ШІ

Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.

Детальніше...
Цивільний кодекс у “турборежимі”: чому експерти б’ють на сполох

Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.

Детальніше...
Гарантовано, але не виплачено: Мільярди, не отримані вкладниками

Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.

Детальніше...
Понад гарантію: Що залишається вкладнику банку в ліквідаційній процедурі?

Закон розмежовує гарантоване відшкодування вкладу і вимоги кредитора до банку, що ліквідується. Поки йдеться про суму в межах гарантії, вкладник має право на виплату від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Якщо розмір перевищено – вкладник переходить у звичайну категорію кредиторів.

Детальніше...
Ліквідація банків: Як винятки розтяглися на десятиліття

Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 

Детальніше...
У фокусі суспільної уваги

Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК

Детальніше...
Збагачення в тіні мобілізації

З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.

Детальніше...
Громадянство воєнного часу

Як змінилися правила і динаміка указів Президента

Детальніше...
Таємниця слідства як спосіб приховати проблеми у використанні державних ресурсів

Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?

Детальніше...

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) склало протоколи про адміністративне правопорушення стосовно в.о. Голови Конституційного Суду України (КСУ) Сергія Головатого та керівника секретаріату КСУ Віктора Бесчастного. Перевіряється інформація з отриманого повідомлення щодо здійснення суддею дій в умовах реального конфлікту інтересів.
 

Для її підтвердження чи спростування НАЗК направило до КСУ запит з вимогою надати копії відповідних документів. Проте керівник секретаріату КСУ відмовився надати запитувані документи.
 

У зв’язку з цим НАЗК внесло в.о. Голови КСУ Сергію Головатому обов’язковий до виконання припис, який також був проігнорований. Натомість Національне агентство отримало лист від КСУ про оскарження припису в адміністративному суді. На сьогодні інформація щодо відкриття судом провадження за цим позовом та прийняття рішень щодо зупинення виконання припису відсутня.
 

Варто зазначити, що за схожих обставин на запити Національного агентства у 2019-2020 роках (у межах заходів, які не стосувались Сергія Головатого) КСУ надавав подібні документи. При цьому такі документи надавались листами, зокрема, за підписом Сергія Головатого.
 

Ненадання інформації на запит НАЗК, а також не виконання вимог, викладених у приписі, є правопорушенням, пов’язаним з корупцією. Відповідальність за це передбачено ст. 188-46 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 
 

Наразі на розгляді у в.о. Голови КСУ перебуває повторний припис, внесений НАЗК згідно з вимогами Порядку внесення приписів Національним агентством з питань запобігання корупції, затвердженого наказом Національного агентства 15.01.2021  № 8/21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.02.2021 р. за № 167/35789. 
 

У випадку, якщо суд визнає Головатого винним у вчиненні зазначеного правопорушення, відомості про нього будуть внесені до Єдиного державного реєстру осіб, що вчинили корупційні та пов'язані з корупцією правопорушення.
 

Зазначимо, що комплексно розв'язувати наявні проблеми в судовій системі, які роками завдавали великої шкоди її авторитету і формували відповідне ставлення громадян, дає змогу розроблена НАЗК і ухвалена Урядом Державна антикорупційна програма на 2023-2025 роки (ДАП). Документ створює запобіжники від наявних корупційних ризиків і передбачає превентивні антикорупційні заходи.
 

Зокрема, ДАП передбачає незалежне оцінювання доброчесності членів ВРП та ВККС; чіткі критерії доброчесності та професійної етики для кваліфікаційного оцінювання суддів; здійснення оперативного, відкритого і справедливого розгляду дисциплінарних справ щодо суддів в режимі реального часу; запровадження кримінальної відповідальності суддів за свавільне зловживання повноваженнями.

https://nazk.gov.ua/

FaLang translation system by Faboba