Донедавна в європейських країнах працювали реєстри кінцевих бенефіціарних власників компаній, а відомості в них були доступні для широкого загалу. Але Суд ЄС вирішив, що відкритість порушує права власників та наражає їх на високі ризики. Реєстрам КВБ бути, але непублічним.

Нові правила і винятки

Після того як вимоги про публічність інформації були скасовані, доступ до відповідних реєстрів Нідерландів, Люксембургу, Бельгії, Кіпру та Австрії почали обмежувати. Так, зокрема, Департамент реєстру компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр вже оголосив, що на підставі рішення Суду Європейського Союзу з 23 листопада відкритий доступ до Реєстру бенефіціарних власників призупинений.

Щоб зрозуміти, як так сталося, розглянемо сутність правил, впроваджених у 2015 році, та судовий спір, що призвів до їх скасування. Відповідно до Директиви ЄС 2015/849 про запобігання використанню фінансової системи для цілей відмивання грошей або фінансування тероризму в Люксембурзі був прийнятий Закон A15  про створення реєстру бенефіціарних власників. Документ передбачає, що відомості про КБВ зареєстрованих суб’єктів господарювання повинні бути внесені до цього реєстру і зберігатися там. Частина цієї інформації є доступною для широкої громадськості, зокрема через інтернет.

Водночас бенефіціарний власник може звернутися до Люксембурзького бізнес-реєстру (LBR) як до адміністратора з проханням обмежити доступ до інформації у певних випадках. Одна з компаній та її власник вирішили скористатися цією законною можливістю, втім LBR їм відмовив. Тоді вони звернулися із позовами до Люксембурзького окружного суду. Останній, оскільки існував ризик непропорційного втручання у права людини, скерував запит до Суду ЄС для отримання попереднього рішення щодо тлумачення положень Директиви 2015/849 в контексті дотримання Хартії Європейського Союзу про основні права.

Довідково: суди країн – членів ЄС, розглядаючи спори, можуть скерувати запит щодо тлумачення законодавства ЄС або чинності акта до Суду ЄС. Останній не розв’язує спір, бо він підсудний національному суду. Водночас національний суд зобов’язаний розглянути справу відповідно до рішення Суду ЄС. Щобільше, отримане від Суду ЄС рішення є обов’язковим і для інших національних судів, що розглядатимуть подібне питання.

Мета допускає втручання

22 листопада 2022 року Суд ЄС, засідаючи у складі Великої палати, зважав на те, що законодавство Європейського Союзу покликане запобігати відмиванню коштів. Для цього створюються прозорі механізми, які зменшують ймовірність відповідних протиправних посягань. Шляхом підвищення прозорості законодавець мав на меті задоволення суспільного інтересу. І ця мета здатна навіть переважити втручання в основні права щодо поваги до приватного та сімейного життя, а також захисту персональних даних (стст. 7, 8 Хартії). І доступ широкої громадськості до інформації про бенефіціарних власників є дійсно належним для сприяння досягненню цієї мети.

Суд ЄС постановив, що втручання, спричинене цим заходом, не обмежується лише тим, що є дійсно необхідним і пропорційним зазначеній меті.

Адже положення, які розглядаються, дозволяють розкривати дані, які недостатньо визначені та ідентифіковані. Також новий режим, що був запроваджений Директивою, становить значно більш серйозне втручання в основні права, гарантовані Хартією, ніж попередній варіант. Той передбачав можливість доступу правоохоронних органів, а також фізичних і юридичних осіб, здатних продемонструвати законний інтерес.

Брак гарантій захисту

Звернув увагу Суд ЄС й на те, що посилення втручання у права КБВ реалізували без усвідомлення переваг для цілей боротьби з відмиванням, які були отримані внаслідок таких змін. Тож підстави, за яких законодавчий орган ЄС надавав доступ широкій громадськості до інформації про КБВ виявилися сумнівними.

Що стосується процедурних норм, які дозволяють державам-членам надавати інформацію з реєстрів за умови онлайн-реєстрації або передбачають винятки з оприлюднення інформації про КБВ, то вони самі собою не здатні продемонструвати ані належний баланс між метою суспільного інтересу та основоположними правами, закріпленими в Хартії, ані існування достатніх гарантій, що дають змогу КБВ ефективно захищати свої персональні дані від ризиків зловживань.

На підставі всього цього Суд ЄС постановив, що положення Директиви в частині обов’язку держав-членів забезпечити, щоб інформація про бенефіціарних власників корпоративних та інших юридичних осіб, зареєстрованих на їхній території, була доступною у всіх випадках для будь-якого представника громадськості, є неправомірними. На думку Суду, такий режим доступу до інформації є грубим порушенням ст. 7 (повага до приватного та сімейного життя) та ст. 8 (захист персональних даних) Хартії.

Попри таке рішення суду, інформація про КБВ і далі  надаватиметься зобов’язаним особам для подання декларації щодо бенефіціарних власників. Ця процедура проводиться в рамках Due Diligence чинного клієнта. Також залишається чинною вимога, що усі компанії зобов’язані реєструвати та оновлювати інформацію про своїх КБВ.

Збирання в Україні

В Україні, де адаптація національного законодавства до вимог ЄС є одним із критеріїв будь-якої реформи, також збирається і повинна оприлюднюватися інформація про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичних осіб. Такими у нас називають будь-яку людину, що здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи. В тому числі через ланцюг контролю чи володіння.

Відповідна інформація подається до держреєстраторів. Вони вносять дані до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Ст. 9 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» містить перелік відомостей, що має збиратися в ЄДР про юридичну особу. Стосовно КБВ там має бути прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу).

Нюанси оприлюднення

А до даних ЄДР про юридичних осіб, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, належать прізвище, ім’я, по батькові, країна громадянства та місце проживання КБВ (див. Перелік, затверджений наказом Мін’юсту від 28.03.2016 № 897/5).

Також установлено (постанова Кабміну від 08.09.2016 № 593), що відомості з ЄДР надаються:

• в електронному вигляді з використанням сервісної послуги у формі прикладного програмного інтерфейсу з метою подальшої обробки та перетворення відкритих відомостей ЄДР для їх сприйняття автоматизованими та інформаційними системами (читай: автоматизована обробка). Абонплата — два прожиткові мінімуми для працездатних осіб на місяць, сьогодні – 5368 грн.
• у паперовому або електронному вигляді з використанням сервісної послуги з обробки статистичних та/або аналітичних даних. Вартість послуги — 0,05 мінімуму за кожен запит, тобто 134,2 грн.

Чи сприйняв би Суд ЄС такий фінансовий бар’єр як гарантію захисту прав КСВ? Навряд. І, найімовірніше, широкий загал так і не дізнається про справжніх власників українських підприємств.

Адже в Україні, хоча й необхідно було подати інформацію про кінцевих власників до 11 липня 2022 року (відповідно до п. 4 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»), проте вимоги законодавства в цій частині були пом’якшені особливостями воєнного стану.

Так, згідно з підп. 8-1 п.1 постанови Кабміну від 06.03.2022 № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» вимоги законодавства щодо обов’язку подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, а також щодо обов’язку підтвердження відомостей про КБВ не застосовуються в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування.

Сподіваємось, що з огляду на правову позицію, викладену в  рішенні Європейського суду, та її прецедентне значення українська влада узгодить вітчизняне законодавство з вимогами ЄС.

https://pravo.ua