• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВОСТИ И ПУБЛИКАЦИИ

Пів мільярда на іноземних радників: у яких спорах Україна захищає свої інтереси

У 2025 році Міністерство юстиції супроводжувало 24 справи у закордонних юрисдикціях і витратило на іноземних юридичних радників понад $12,6 млн (≈ 531,5 млн грн) із закладених 554,3 млн грн. За цими сумами — різні типи спорів, країни, суди та арбітражі.

Подробнее...
У фокусі CAD-2026 — виконання арбітражних рішень, публічний порядок і ШІ

Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.

Подробнее...
Цивільний кодекс у “турборежимі”: чому експерти б’ють на сполох

Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.

Подробнее...
Гарантовано, але не виплачено: Мільярди, не отримані вкладниками

Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.

Подробнее...
Понад гарантію: Що залишається вкладнику банку в ліквідаційній процедурі?

Закон розмежовує гарантоване відшкодування вкладу і вимоги кредитора до банку, що ліквідується. Поки йдеться про суму в межах гарантії, вкладник має право на виплату від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Якщо розмір перевищено – вкладник переходить у звичайну категорію кредиторів.

Подробнее...
Ліквідація банків: Як винятки розтяглися на десятиліття

Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 

Подробнее...
У фокусі суспільної уваги

Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК

Подробнее...
Збагачення в тіні мобілізації

З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.

Подробнее...
Громадянство воєнного часу

Як змінилися правила і динаміка указів Президента

Подробнее...
Таємниця слідства як спосіб приховати проблеми у використанні державних ресурсів

Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?

Подробнее...

КОНТАКТЫ

+38 (044) 363 77 22
Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
 

Почтовый адрес:
Адвокатское объединение «Богатырь и Партнеры»
01024, Украина,
Киев-24, а/я 770

Станом на кінець минулого року унікальна кількість користувачів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія» становила 5,349 млн осіб, а його мобільного застосунку — 21,239 млн. Чи здатна держава не лише забезпечити електронне голосування в країні, але й відобразити реальне волевиявлення громадян України?

Відповідні дані на наш запит надали в Мінцифри (лист від 05.12.2024 № 1/10-10-437-2024 є в розпорядженні нашого видання, — прим. ред). Цифри ґрунтуються на інформації технічного адміністратора порталу — державного підприємства «ДІЯ». Адже саме воно здійснює заходи зі створення, модернізації, розвитку, адміністрування та забезпечення функціонування цього порталу.

Зрозуміло, що сьогодні питання виборів закрите. Адже в умовах воєнного стану їх проведення забороняється. Це стосується виборів Президента, а також виборів до Верховної Ради, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування відповідно ст. 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Крім зрозумілих безпекових питань, також постає проблема забезпечення об’єктивного волевиявлення, повноцінної реалізації громадянами України, зокрема військовослужбовцями та тимчасово переміщеними особами, своїх виборчих прав: активного та пасивного. Однак після завершенням війни ця тема не втратить актуальності. Навіть за самих сприятливих умов, навряд відкриються кордони, а українці, що знайшли тимчасовий прихисток та роботу за межами України, одразу всі повернуться додому відновлювати неньку. Тож гіпотетично гарною альтернативою традиційним бюлетеням і урнам у нашій диджиталізованій країні може стати відповідна послуга у «Дії».

Між іншим, як нам повідомили в Мінцифри, сьогодні на вебпорталі та в застосунку надається 101 послуга. Вони дуже різноманітні: реєстрація юридичних та фізичних осіб-підприємців, внесення змін до відповідних документів; послуги, пов’язані з будівельними роботами, правами на нерухомість та експлуатацію об’єктів, інші електронні послуги для бізнесу; фінанси, кредитування, субсидії, соціальна допомога та пенсійне забезпечення; медична документація; оформлення, видача чи отримання витягів із реєстрів; послуги, що стосуються народження, усиновлення та сімейного стану та багато іншого. Повний перелік послуг, які надаються засобами порталу, в тому числі в мобільному застосунку, можна переглянути тут.

До теми виборів у цьому списку наближеною до теми виборів є позиція «анкетування (опитування) про витрати державного бюджету України під час воєнного стану». Очевидно, в межах цієї опції в застосунку «Дія» пропонується сервіс «Опитування», де час від часу користувачі голосують за журі національного відбору на Євробачення та претендентів на участь у цьому конкурсі від України. Наприкінці грудня минулого року участь у відборі журі взяли 442 тис. осіб (2% від загальної кількості зареєстрованих користувачів). А за те, хто стане фіналістом Нацвідбору на Євробаченні — 2025, проголосувало 17 січня цього року 262 тис. громадян, а це доволі велика активність для вирішення незначних по своїй суті питань. Тож у разі бажання, з технічної сторони, перешкод для належної організації та проведення виборів Президента, Верховної Ради та місцевих рад немає.

Але чи можуть зареєстровані в Дії користувачі репрезентувати всю Україну відповідно до принципів Виборчого кодексу? Тут існує декілька застережень. Зрозуміло, що не всі громадяни, що мають право голосу, зареєстровані на державному вебпорталі електронних послуг. Далеко не всі також ходять на виборчі дільниці. Тому можна припустити, що переважна більшість тих, хто матиме бажання, зможуть його реалізувати в електронному форматі.

Щодо кількості користувачів «Дія» та виборців Мінцифри наводить свої дані окремо для вебпорталу та мобільного застосунку, використовуючи показник «унікальна кількість користувачів». Для зручності ми будемо враховувати цифру 21,239 млн користувачів мобільного застосунку, зважаючи на припущення, що ті, хто користувався послугами Єдиного порталу державних послуг Дія, також мають застосунок у своєму смартфоні. Останні дані Центральної виборчої комісії, які нам удалося знайти щодо офіційної кількості виборців, датуються місцевими виборами 25 жовтня 2020 року: це 27,3 млн громадян.

Зрозуміло, що напряму порівнювати ці цифри неможливо. Необхідно враховувати зміни, що відбулися за останні чотири роки в Україні. Навіть до повномасштабної агресії за даними Державної служби статистики населення щорічно скорочувалося. Так, у 2021-му нас офіційно поменшало на 421 тис. А в часи активної фази війни, згідно з Всесвітньою книгою фактів, яку веде ЦРУ США, ми взагалі посіли перше місце за смертністю та останнє за народжуваністю місце у світі. Втрати під час війни охоплюють як громадян, що загинули захищаючи країну, так і мешканців окупованих територій. Та частина громадян, які не переїхали на підконтрольну нашій державі територію чи не емігрували до інших країн, а залишився жити на окупованій території чи поїхав до російської федерації, чи був примусово депортований (у рф опинилося близько 1,3 млн українців), — усі вони точно не зможуть брати участі у голосуванні, навіть через «Дію». Тож реальна кількість виборців на сьогодні може бути досить близькою до цифри користувачів у «Дії».

Але також необхідно врахувати, що в «Дії» зареєстровані не лише виборці. Там також можуть бути (і є) неповнолітні українці, іноземці з посвідкою на проживання, а також ті громадяни, які позбавлені виборчого права, наприклад, через визнання недієздатним. За загальною оцінкою таких може бути близько 2 млн осіб.

Потрібно також врахувати те, що значна кількість виборців через свій вік, малозабезпеченість або невміння користуватись комп’ютерною технікою та смартфонами не зможуть реалізувати своє виборче право за допомогою «Дії».

Зрозуміло, що реальні цифри будуть варіюватися залежно від оновлення демографічних даних та факторів, що залежать від подальшого ходу подій на фронті. Але навіть за таких умов, репрезентативність громадян України, що ідентифіковані та користуються державними електронними послугами, достатньо висока, а сама платформа демонструє технічну готовність до впровадження електронного голосування завдяки своїй масштабності, різноманітності послуг та високій активності користувачів.

https://yur-gazeta.com

FaLang translation system by Faboba