Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуУ попередньому погляді я розглянув причини, через які Україна досі не завершила процес делімітації та демаркації своїх державних кордонів. Це питання має не лише внутрішньодержавне значення, але й напряму впливає на можливість вступу до ЄС та НАТО. Невизначеність кордонів негативно впливає на регіональну стабільність та безпеку, що є ключовим принципом для обох організацій.
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
Процедура вступу до ЄС регулюється статтею 49 Договору про Європейський Союз, яка визначає, що будь-яка європейська держава, яка поважає цінності, зазначені в статті 2, може подати заявку на членство. Хоча в цих статтях прямо не згадується вимога щодо чітко визначених та міжнародно визнаних кордонів, на практиці ЄС враховує наявність територіальних спорів при розгляді заявок на членство. Це підтверджується досвідом країн Західних Балкан, де ЄС наголошував на необхідності вирішення двосторонніх питань та підтримки регіональної стабільності як частини процесу вступу.
Спільна безпекова та оборонна політика дозволяють ЄС підтримувати мир, запобігати конфліктам та зміцнювати міжнародну безпеку згідно з принципами Статуту ООН.
Тож на практиці ЄС надає перевагу державам, які не мають територіальної невизначеності чи тим більше конфліктів, оскільки вони можуть впливати на добросусідські відносини, стабільність та безпеку.
НАТО
Стаття 10 Північноатлантичного договору передбачає, що за одностайною згодою членів Альянсу може бути запрошена будь-яка європейська держава, здатна сприяти безпеці Північноатлантичного регіону, приєднатися до договору.
Формально в Договорі немає прямої вимоги щодо визначеності кордонів, але на практиці НАТО враховує наявність територіальних суперечок, оскільки вони можуть впливати на колективну безпеку та стабільність Альянсу.
Наприклад, у випадку з Північною Македонією її вступ до НАТО був затриманий через спір з Грецією щодо назви країни, який було вирішено лише після підписання Преспанської угоди.
У 2009 році Хорватія вступила до НАТО, хоча мала незначні прикордонні питання зі Словенією, а їх вирішення було умовою членства. У 2017-му Чорногорія теж вирішила територіальні претензії з сусідами перед вступом.
Тож, на практиці НАТО не приймає держави з активними територіальними конфліктами, оскільки це суперечить політичним критеріям та загрожує стабільності Альянсу і може спровокувати застосування статті 5 Вашингтонського договору.
У 1995 році НАТО розробило документ під назвою Study on NATO Enlargement, де було уточнено критерії вступу. Цей, документ містить такі положення, за яких кандидати мають:
• розв’язати етнічні чи зовнішньополітичні суперечки мирним шляхом;
• дотримуватися принципу верховенства права та міжнародних норм;
• мати чіткі міжнародно визнані кордони.
Таким чином, невизначеність кордонів України або окуповані території (Крим, Донбас, а тепер і інші регіони) – є ключовою перепоною для вступу, яка вперше виникла у 2014 році.
ДЕРЖАВНИЙ ІНТЕРЕС В СУДОВИХ СПОРАХ
Слід зазначити, що Україна активно відстоювала та продовжує відстоювати свою територіальну цілісність в міжнародних судах. Розглянемо два міждержавних спори в Міжнародному суді ООН.
Одразу після підписання українсько-румунського Договору про відносини добросусідства та співробітництво у 1997 році сторони розпочали переговори про розмежування морських просторів у Чорному морі. Однак після 24-х раундів переговорів, які тривали до 2004 року, згоди так і не дійшли. Україна вважала доцільним продовжувати переговори, але Румунія вирішила звернутися до Міжнародного Суду ООН.
Суперечка стосувалась насамперед острова Зміїний і була спричинена виявленими покладами нафти та газу за 40 кілометрів від острова.
У 2009 суд прийняв одноголосне рішення на користь України. В сучасному контексті особливо цікавим є те, що причиною спору стали саме природні ресурси.
Іншим прикладом є справа Україна проти Російської Федерації, розгляд якої триває.
* * *
Лише прихильність дотриманню норм міжнародного права має бути підґрунтям для формування зовнішньої політики країни та убезпечення від потенційних ризиків.
Договори про делімітацію кордонів є юридично зобов’язуючими відповідно до принципу pacta sunt servanda (договори повинні виконуватися), і жодна держава не може їх змінювати в односторонньому порядку, без згоди іншої сторони.
Отже, завершення процесу делімітації та демаркації державних кордонів відповідно до міжнародних стандартів – є невід'ємною складовою зміцнення територіальної цілісності, національної безпеки й відданості принципам міжнародного права та мирного співіснування.