Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуАнтикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК
Через підвищені корупційні ризики діяльності в умовах воєнного стану працівники ТЦК та СП природно перебувають у фокусі суспільної уваги. Але публічне обговорення цієї теми здебільшого тримається на окремих скандалах, повідомленнях про викриття і затримання та емоційній реакції на них. Натомість значно важливіше інше: як інституційно держава реагує на сигнали про можливі порушення в системі і що саме показують механізми антикорупційного контролю.
Інструменти контролю
Відповідь НАЗК на наш інформаційний запит дає змогу проаналізувати проблему через статистику перевірок, моніторинг способу життя та результати, до яких ці процедури привели.
За законом «Про запобігання корупції» НАЗК має два основні інструменти реагування на можливі порушення у сфері фінансового контролю. Перший — повна перевірка декларації (ст.513). Зміст такої перевірки полягає у з’ясуванні, чи є задекларовані відомості достовірними, чи правильно оцінені активи, чи немає конфлікту інтересів, а також чи вбачаються ознаки незаконного збагачення або необґрунтованості активів.
Одним із ключових способів виявлення порушників є ризик-орієнтований підхід відповідно до Порядку відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для проведення повної перевірки та черговості такої перевірки на підставі оцінки ризиків, затвердженого наказом НАЗК від 7.12.2023 № 284/23, який передбачає автоматизований розрахунок програмними засобами показника ризику з урахуванням статусу посади та даних із зовнішніх джерел.
Якщо за результатами повної перевірки декларації НАЗК встановлює недостовірні відомості, агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного органу та спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. В разі виявлення ознак необґрунтованості активів, декларанту спершу дають 10 робочих днів на письмові пояснення і докази. За їх відсутності або недостатності НАЗК інформує НАБУ та САП.
Другий інструмент — моніторинг способу життя (ст.514 закону), який є реакцією на зовнішні сигнали. НАЗК порівнює рівень життя декларанта з його доходами, майном і даними, відображеними у декларації. Закон дозволяє проводити такий моніторинг на підставі інформації від фізичних і юридичних осіб, із медіа та інших відкритих джерел. Порядок здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування, затверджений наказом НАЗК від 26.10.2023 № 236/23, деталізує, що для цього можуть використовуватися державні реєстри, бази даних, відомості з Інтернету та інші доступні джерела.
Коли під час моніторингу буде встановлено невідповідність рівня життя задекларованим майну і доходам, особі так само надають час для пояснень, і у разі виявлення ознак корупційного або пов’язаного із корупцією правопорушення затверджується висновок, який агентство надсилає іншим уповноваженим суб’єктам.
Важливо враховувати, що на початку повномасштабної війни проведення перевірок щодо своєчасності та повноти подання звітності було тимчасово зупинене (див. закон №2115-IX). Декларування та відповідні повноваження НАЗК щодо заходів фінансового контролю були відновлені лише 12.10.2023 на підставі закону №3384-IX. Тому повні перевірки декларацій розпочалися лише у 2024 році.
Результати перевірок та моніторингу
Тож, починаючи з 2024 року, агентство провело 36 повних перевірок декларацій, поданих представниками РТЦК та СП, і станом на 13 квітня 2026 року триває ще 7.
За результатами повних перевірок декларацій представників РТЦК та СП агентство склало та скерувало до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції 10 обґрунтованих висновків щодо виявлення ознак кримінального правопорушення за ст.3662 («Декларування недостовірної інформації») КК, один — за ст.3685 («Незаконне збагачення») КК, а також 19 матеріалів до органів Національної поліції щодо ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч.4 ст.1726 («Порушення вимог фінансового контролю») КпАП.
За результатами повних перевірок декларацій представників РТЦК та СП до САП було скеровано 2 матеріали. Однак, як повідомило агентство, за результатами їх розгляду прокурори САП не встановили достатніх підстав для подання позову про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх у дохід держави. Тобто повні перевірки дали вихід лише на рівень реагування, але не призвели до ініціювання судового процесу.
Водночас, у період з 2022 року по 1.04.2026 стосовно працівників ТЦК та СП було розпочато 139 моніторингів способу життя, з яких завершено 136. За результатами агентство скерувало 20 матеріалів або обґрунтованих висновків до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. Із них 9 були направлені до САП для вирішення питання про звернення до суду з позовами щодо необґрунтованих активів.
Прокурори подали до ВАКС 5 позовів про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави. Суд задовольнив три з них.
Обмежена прозорість
Надана НАЗК статистика дала певне уявлення про напрями реагування та їх інтенсивність. Водночас установити, які саме фактичні обставини лягли в основу цих справ і наскільки обґрунтованою була позиція агентства, не вдалося.
Агентство прямо відмовило в наданні скан-копій внутрішніх висновків, пославшись на те, що такі відомості належать до службової інформації. Тож у підсумку виникає знайома для антикорупційної сфери ситуація: контроль формально здійснюється, результати декларуються, але можливість оцінити ззовні якість роботи залишається істотно обмеженою.
Втім, сукупність наведених НАЗК даних засвідчує, що працівники ТЦК та СП справді перебувають у зоні підвищеної уваги і складають чутливий сегмент фінансового контролю.
Привертає увагу різниця між формальним контролем та реагуванням на зовнішні сигнали. Повні перевірки декларацій дали помітний масив висновків щодо декларування недостовірної інформації, незаконного збагачення та порушення вимог фінансового контролю, однак вони не призвели до подання позовів.
Натомість моніторинг способу життя, який за своєю природою частіше починається з повідомлень, у низці випадків все ж призвів до рішень ВАКС. Це навряд чи можна вважати несподіванкою: там, де є конкретний сигнал і, ймовірно, вже наявний суспільний чи правоохоронний інтерес, реакція інститутів зазвичай є більш результативною, ніж там, де система лише автоматично або за ризиковими індикаторами відбирає декларацію для перевірки.
https://zib.com.ua