Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 
Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК
З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.
Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?
Десятирічний період системної бездіяльності та свідомого ігнорування імперативних вимог закону щодо щорічної незалежної оцінки ефективності АРМА завершився початком процедури, легітимність якої викликає обґрунтований скептицизм. Незалежну комісію сформовано, і вона (не без допомоги самої АРМА) розпочала аудит. Проаналізуємо очікувані показники та ймовірні правові наслідки аудиту.Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК
Через підвищені корупційні ризики діяльності в умовах воєнного стану працівники ТЦК та СП природно перебувають у фокусі суспільної уваги. Але публічне обговорення цієї теми здебільшого тримається на окремих скандалах, повідомленнях про викриття і затримання та емоційній реакції на них. Натомість значно важливіше інше: як інституційно держава реагує на сигнали про можливі порушення в системі і що саме показують механізми антикорупційного контролю.
Інструменти контролю
Відповідь НАЗК на наш інформаційний запит дає змогу проаналізувати проблему через статистику перевірок, моніторинг способу життя та результати, до яких ці процедури привели.
За законом «Про запобігання корупції» НАЗК має два основні інструменти реагування на можливі порушення у сфері фінансового контролю. Перший — повна перевірка декларації (ст.513). Зміст такої перевірки полягає у з’ясуванні, чи є задекларовані відомості достовірними, чи правильно оцінені активи, чи немає конфлікту інтересів, а також чи вбачаються ознаки незаконного збагачення або необґрунтованості активів.
Одним із ключових способів виявлення порушників є ризик-орієнтований підхід відповідно до Порядку відбору декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, для проведення повної перевірки та черговості такої перевірки на підставі оцінки ризиків, затвердженого наказом НАЗК від 7.12.2023 № 284/23, який передбачає автоматизований розрахунок програмними засобами показника ризику з урахуванням статусу посади та даних із зовнішніх джерел.
Якщо за результатами повної перевірки декларації НАЗК встановлює недостовірні відомості, агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного органу та спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. В разі виявлення ознак необґрунтованості активів, декларанту спершу дають 10 робочих днів на письмові пояснення і докази. За їх відсутності або недостатності НАЗК інформує НАБУ та САП.
Другий інструмент — моніторинг способу життя (ст.514 закону), який є реакцією на зовнішні сигнали. НАЗК порівнює рівень життя декларанта з його доходами, майном і даними, відображеними у декларації. Закон дозволяє проводити такий моніторинг на підставі інформації від фізичних і юридичних осіб, із медіа та інших відкритих джерел. Порядок здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування, затверджений наказом НАЗК від 26.10.2023 № 236/23, деталізує, що для цього можуть використовуватися державні реєстри, бази даних, відомості з Інтернету та інші доступні джерела.
Коли під час моніторингу буде встановлено невідповідність рівня життя задекларованим майну і доходам, особі так само надають час для пояснень, і у разі виявлення ознак корупційного або пов’язаного із корупцією правопорушення затверджується висновок, який агентство надсилає іншим уповноваженим суб’єктам.
Важливо враховувати, що на початку повномасштабної війни проведення перевірок щодо своєчасності та повноти подання звітності було тимчасово зупинене (див. закон №2115-IX). Декларування та відповідні повноваження НАЗК щодо заходів фінансового контролю були відновлені лише 12.10.2023 на підставі закону №3384-IX. Тому повні перевірки декларацій розпочалися лише у 2024 році.
Результати перевірок та моніторингу
Тож, починаючи з 2024 року, агентство провело 36 повних перевірок декларацій, поданих представниками РТЦК та СП, і станом на 13 квітня 2026 року триває ще 7.
За результатами повних перевірок декларацій представників РТЦК та СП агентство склало та скерувало до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції 10 обґрунтованих висновків щодо виявлення ознак кримінального правопорушення за ст.3662 («Декларування недостовірної інформації») КК, один — за ст.3685 («Незаконне збагачення») КК, а також 19 матеріалів до органів Національної поліції щодо ознак адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч.4 ст.1726 («Порушення вимог фінансового контролю») КпАП.
За результатами повних перевірок декларацій представників РТЦК та СП до САП було скеровано 2 матеріали. Однак, як повідомило агентство, за результатами їх розгляду прокурори САП не встановили достатніх підстав для подання позову про визнання активів необґрунтованими та стягнення їх у дохід держави. Тобто повні перевірки дали вихід лише на рівень реагування, але не призвели до ініціювання судового процесу.
Водночас, у період з 2022 року по 1.04.2026 стосовно працівників ТЦК та СП було розпочато 139 моніторингів способу життя, з яких завершено 136. За результатами агентство скерувало 20 матеріалів або обґрунтованих висновків до спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції. Із них 9 були направлені до САП для вирішення питання про звернення до суду з позовами щодо необґрунтованих активів.
Прокурори подали до ВАКС 5 позовів про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави. Суд задовольнив три з них.
Обмежена прозорість
Надана НАЗК статистика дала певне уявлення про напрями реагування та їх інтенсивність. Водночас установити, які саме фактичні обставини лягли в основу цих справ і наскільки обґрунтованою була позиція агентства, не вдалося.
Агентство прямо відмовило в наданні скан-копій внутрішніх висновків, пославшись на те, що такі відомості належать до службової інформації. Тож у підсумку виникає знайома для антикорупційної сфери ситуація: контроль формально здійснюється, результати декларуються, але можливість оцінити ззовні якість роботи залишається істотно обмеженою.
Втім, сукупність наведених НАЗК даних засвідчує, що працівники ТЦК та СП справді перебувають у зоні підвищеної уваги і складають чутливий сегмент фінансового контролю.
Привертає увагу різниця між формальним контролем та реагуванням на зовнішні сигнали. Повні перевірки декларацій дали помітний масив висновків щодо декларування недостовірної інформації, незаконного збагачення та порушення вимог фінансового контролю, однак вони не призвели до подання позовів.
Натомість моніторинг способу життя, який за своєю природою частіше починається з повідомлень, у низці випадків все ж призвів до рішень ВАКС. Це навряд чи можна вважати несподіванкою: там, де є конкретний сигнал і, ймовірно, вже наявний суспільний чи правоохоронний інтерес, реакція інститутів зазвичай є більш результативною, ніж там, де система лише автоматично або за ризиковими індикаторами відбирає декларацію для перевірки.
https://zib.com.ua