Про це свідчать дані Міністерства юстиції України, надані у відповідь на запит на отримання публічної інформації. Текст відповіді є у розпорядженні видання «Закон і Бізнес».
У міністерстві нагадали, що одним із їхніх завдань є забезпечення представництва інтересів держави у судах України, здійснення захисту інтересів України у Європейському суді з прав людини під час урегулювання спорів і розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземних суб’єктів та України. Для забезпечення захисту прав та інтересів України вони здійснюють закупівлю за державні кошти робіт та послуг юридичних радників, примирювачів, фахівців, експертів, у тому числі іноземних, які мають необхідні знання, володіють іноземною мовою.
Протягом 2014 - 2018 років за договорами про закупівлю юридичних послуг, укладеними за результатами проведення процедур закупівель, Міністерству юстиції надавали юридичні послуги такі іноземні юридичні фірми:
- Latham & Watkins (London) LLP;
- Lalive SA;
- Shearman & Sterling LLP;
- Winston & Strawn LLP;
- Quinn Emanuel Urquhart & Sullivan UK LLP;
- Withers LLP;
- King & Wood Mallesons LLP;
- White & Case LLP;
- Foley Hoag AARPI;
- Holland & Knight LLP;
- Bergh Stoop & Sanders N.V.;
- Jacquemoud & Stanislas;
- Legance
- Avvocati Associati;
- Dr. Krasznai & Dr. Kollar;
- Eros Ugyvedi Iroda / Squire Patton Boggs (US) LLP;
- Benedict Emerson QC;
і наступні українські юридичні радники:
- Адвокатське об'єднання «Адвокатська фірма Ангард»;
- Юридична фірма «Саєнко Харенко»;
- Адвокатське об'єднання «Сергій Козьяков та Партнери»;
- Юридичне бюро «Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і Партнери»;
- Адвокатське об'єднання « ЕЛ СІ ЕФ»;
- Адвокатське об’єднання «Арцінгер»;
- Адвокатське об'єднання «Інтегрітес»;
- Адвокатське об'єднання «Лексвел і Партнери».
Також у Міністерстві юстиції зауважили, що вони є головним розпорядником за бюджетною програмою КПКПВК 3601150 «Забезпечення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб'єкта та України». Кошти цієї бюджетної програми Міністерство юстиції спрямовує на закупівлю робіт і послуг юридичних радників, примирювачів, фахівців, експертів, у тому числі іноземних.
Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік за цією бюджетною програмою були передбачені видатки:
2014 рік – 39.735,3 тис. грн.;
2015 рік – 44.553,0 тис. грн.;
2016 рік – 234.553,0 тис. грн.;
2017 рік – 244.553, 0 тис. грн.;
2018 рік – 762.406, 2 тис. грн.
Таким чином, видатки державного бюджету на консультантів та інших фахівців за п’ять років зросли у 19 разів.
У відповідь на запитання щодо кількості власних юристів, у Міністерстві, зазначили, що штатна чисельність працівників апарату Міністерства юстиції на 2019 рік становить 1227 штатних одиниць, до якої входять політичні посади, посади державних службовців та посади працівників, які виконують функції з обслуговування. А от посади «юристів» у штатному розписі Міністерства юстиції не передбачені.
Закон і Бізнес
НОВОСТИ И ПУБЛИКАЦИИ
У Великій Британії триває IX Oxford Arbitration Day
21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива НАБУ отримати можливість обмежувати право власності на підприємствах сама створює корупційні ризики
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Ініціатива НАБУ отримати можливість обмежувати право власності на підприємствах сама створює корупційні ризики
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Це не просто хибна ідея, а підрив основ бізнес-клімату», – юрист про плани НАБУ обмежувати права власності на підприємства
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вагони економіки: як змінювався залізничний вантажний парк за десятиліття
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Справа Дубневича: як будують обвинувачення без доказів
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Партійне будівництво України: як змінювався політичний ландшаф
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі "газової справи" Дубневича
Як в Україні посилюється тенденція до криміналізації господарських відносин, і чому слідство кваліфікує звичайні бізнес-угоди як злочин, – в колонці адвоката Володимира Богатира.
Підміна господарського ризику кримінальним умислом на прикладі «газової справи» Дубневича
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.
Регуляторна сліпота. Чому фінансовий моніторинг грального бізнесу в Україні залишається ілюзією?
Про те, як легалізація грального бізнесу у 2020 році мала вивести ринок з тіні, але відсутність консолідованої статистики та розриви у звітності створили загрози фінансовій безпеці та ефективності політики регулювання, – у колонці адвоката Володимира Богатира.
КОНТАКТЫ
Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
Почтовый адрес:
Адвокатское объединение «Богатырь и Партнеры»
01024, Украина,
Киев-24, а/я 770