21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Син чинного президента Сполучених Штатів Америки Хантер Байден намагається через суд зменшити розмір аліментів на свою 4-річну дитину. Причина – суттєва зміна фінансових обставин.
Американські ЗМІ повідомили, що відповідне клопотання було нещодавно подано адвокатом Брентом Ленґдоном до суду в окрузі Індепенденс, де живе колишня стрептизерка Лунден Робертс з донькою Неві Джоан.
Крім фінансових обставин, у клопотанні йдеться про зміни у законодавстві стосовно керівних принципів аліментів на дітей в Арканзасі, що відбулися у 2020 році.
Адвокат жінки Клінт Ланкастер, у свою чергу, висловив сумніви щодо фінансового статусу Хантера, пообіцявши вивчити фінансову звітність останнього.
Заява Хантера про фінансові негаразди з’явилася після того, як він опублікував у квітні минулого року мемуари, в яких детально описано його минуле, пов’язане з наркотиками та сексом.
ЗМІ відзначають, що це не перший раз, коли Хантер виставляє себе фінансово неспроможним у питанні виплати аліментів Робертс.
Робертс подала позов про встановлення батьківства у 2019 році. Хантер стверджував, що не міг сплачувати аліменти, оскільки був банкрутом. Наполягав, що має «значний борг» через розлучення з колишньою дружиною Кетлін.
Хантер спочатку заперечував, що коли-небудь мав секс з Робертс. Але пізніше, коли тест ДНК підтвердив його батьківство, уклав угоду.
Боротьба за аліменти відбувається в той момент, коли федеральні слідчі продовжують досліджувати фінансову та бізнес-діяльність Хантера, коли його батько був віце-президентом.
Коментар ЗіБ
Володимир БОГАТИР, адвокат, заслужений юрист України:
- Ця справа, а точніше, поява інформації про неї в американських ЗМІ і жваве обговорення теми, яскраво ілюструє принципову відмінність у роботі судів США та України.
І річ не у гучних прізвищах. Бо ж позов може подати кожен бажаючий фактично з будь-якого приводу.
Йдеться про відкритість, як один із непорушних принципів справжньої демократії.
І США, і Україна мають свої відповідні реєстри судових рішень. В США кожен бажаючий може вільно відстежувати перебіг процесів, в тому числі проти сина президента. А от у нас доступ до судових рішень, хоча й гарантовано на рівні закону, на практиці не є абсолютною цінністю. Що у лютому цього року підтвердив Верховний Суд у справі №560/7790/20.
Цей судовий спір стосувався доступу до текстів рішень, винесених у відкритому судовому засіданні, але прихованих у ЄДРСР. Попри відсутність необхідних правових підстав, визначених профільним Законом «Про доступ до судових рішень», ДСАУ та ДП «Інформаційні судові системи» виконали постанову слідчого, прокурора, які виходили з міркувань недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування (докладніше про проблему читайте у статті «Честь мундиру зобов’язує» - прим. Ред.).
Тож переконаний, що для справи за умовним позовом стриптизерки проти сина президента чиновники української судової системи обов’язково знайшли б достатньо переконливу підставу, аби текст документу не потрапив у публічний простір.
Власне саме через відсутність ключової умови – відкритості, жодна реформа судової системи (останній раз на її необхідності наполягав президент США Джозеф Байден рік тому) і не має успіху в Україні.