Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуУ США – черговий скандал із секретними документами. Конфіденційні папери часів адміністрації Барака Обами виявили в гаражі будинку чинного президента Джо Байдена у Вілмінгтоні (Делавер). Наразі правоохоронці намагаються встановити, хто мав до них доступ.
Про це повідомляє видання New York Post.
Президент США підтвердив факт зберігання документів у гаражі свого будинку, де також стоїть його автомобіль Corvette Stingray 1967 року. «Мій Corvette – у замкненому гаражі, зрозуміло? Тож вони (документи – прим. ред.) не валяються на вулиці», — відповів журналістам на свій захист президент, коли його запитали про знахідку.
Цікаво, що президент здавав цей будинок в оренду своєму синові Хантеру Байдену за $50 тис. на місяць (місцеві експерти оцінюють таку суму як явно завищену і пов'язують цей факт з відмиванням грошей - нібито таким чином він віддавав батькові частку від своїх сірих бізнес-схем в Україні та в Китаї). Але не можна заперечувати і фактичного проживання у будинку сина президента. За даними ЗМІ, 52-річний чоловік почав вказувати це місце як свою адресу після розлучення у 2017 році. Також Хантер позначав будинок як платіжні адреси для своєї особистої кредитної картки та облікового запису Apple у 2018 та 2019 роках.
Тепер Конгрес вимагає від Білого дому надати список усіх, хто мав доступ до будинку в Вілмінгтоні і, як наслідок, - до секретних документів, які там зберігалися.
Іншу новину про те, що секретні матеріали раніше також виявили у вашингтонському офісі Центру дипломатії та глобальної взаємодії Penn Biden Center (Байден використовував його як особистий кабінет після 2017 року) опублікував американський телеканал CBS News. За законом після залишення посади екс-віце-президент мав би передати документи до Національного архіву США, проте не зробив цього.
У Білому домі тоді не заперечували фактів і прокоментували, що папери в центрі були виявлені ще в листопаді минулого року. За даними ЗМІ, серед паперів знайшли службові записки американської розвідки та матеріали брифінгів, пов'язаних із Україною, Іраном та Британією.
Раніше подібний скандал спалахнув навколо екс-президента США Дональда Трампа. У серпні 2022 року ФБР провело обшук у його маєтку Мар-а-Лаго у Флориді та виявило там близько 20 коробок із секретними документами. Тоді Байден характеризував поведінку свого попередника як безвідповідальну.
«Хоча зараз оточення чинного президента США намагається пояснити громадськості, що випадок з Байденом разюче відрізняється від справи Трампа (мовляв, документів у рази менше, та й сам фігурант йде на співпрацю зі слідством), проте з цих скандалів можна зробити два висновки , які є цілком застосовними для українських реалій, - вважає адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир. – По-перше, політики прямо ігнорують режимні вимоги щодо роботи із секретною інформацією. І до певного моменту держава ставиться до цього потурально. По-друге, недбалість з державною таємницею виходить назовні, коли це стає інструментом тиску в політичних іграх».
У зв'язку із цим адвокат нагадав положення ст. 29 Закону України про державну таємницю, згідно з якими людині, яка мала допуск та доступ до секретів і яка реально з ними працювала, можуть на п'ять років обмежити право виїзду на постійне місце проживання за кордон, а також обмежити свободу інформаційної діяльності. «Окремі топ-чиновники та керуючі держкомпаніями, які мали доступ до держтаємниці, закінчують свої кар'єри зі скандалами та кримінальними справами. Достатньо згадати екс-керівників Генпрокуратури, Національного банку, великих підприємств ПЕК, - пояснив В.Богатир. - У СБУ на мої запити підтверджують факт видачі допуску та існування обмежень. Однак це, всупереч режимним вимогам, не заважає носіям секретної інформації виїжджати за кордон і навіть видавати книжки».
Нагадаємо, раніше екс-главу Національного банку України Кирила Шевченка звинуватили у скоєнні злочину та звільнили з посади. При цьому його не позбавили допуску до державної таємниці. Аналогічна ситуація була його попередницею Валерією Гонтарєвою. Вона також переслідувалася у кримінальному порядку, а після звільнення виїхала за кордон і відтоді мешкає у Лондоні.
https://zib.com.ua/ua/154486.html