Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 
Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК
З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.
Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?
Десятирічний період системної бездіяльності та свідомого ігнорування імперативних вимог закону щодо щорічної незалежної оцінки ефективності АРМА завершився початком процедури, легітимність якої викликає обґрунтований скептицизм. Незалежну комісію сформовано, і вона (не без допомоги самої АРМА) розпочала аудит. Проаналізуємо очікувані показники та ймовірні правові наслідки аудиту.Із повномасштабним вторгненням рф на територію України багатьом установам і організаціям довелося відкоригувати свою роботу. Не став винятком і Інтерпол, через який правоохоронні органи окремих країн борються із транснаціональними злочинами.
“Так, у 2023 році за безпосередньої участі НЦБ Інтерполу було здійснено екстрадицію в Україну 25 осіб. Понад усе – з Польщі (19). По одному українцю видали також видали Швеція, Грузія, Бельгія, Литва, Казахстан та Словакія. У свою чергу Україна екстрадувала на територію інших держав 34 особи, в тому числі до Чехії (10), Молдови (8), Азербайджану (5), Казахстану (3), Польші та Німеччини (по 2), Словаччини, Ізраїлю, Румунії та Литви (по 1).
В цьому аспекті можна говорити, що показники змінилися за рахунок припинення видворення з РФ та до РФ. Адже у 2021 році було екстрадовано в Україну 45 громадян. В тому числі 22 з Росії. Іноземним державам було видано 78 осіб (16 – до Росії)”, - розповідає адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.
Загалом у четвірку країн ЄС, які набільш активно співпрацювали с Україною увійшли:Німеччина, Чехія, Польща та Молдова.
“В цей же період українські адвокати успішно оскаржували розшукові запити РФ щодо політиків та бізнесменів, які виїхали до ЄС, так і щодо громадян України у зв’язку з політичними мотивами та поглядами.
Також необхідно зазначити, що на процес екстрадиції з країн ЄС до України під час дії режиму воєнного стану суттєво вплинула Директива ЄС про введення тимчасового захисту та її продовження, що забезпечує колективний захист переміщених осіб, а також поширює на таких осіб гарантії передбачені як Директивою ЄС Про статус біженців 2004 року, так і Конвенцією ООН Про статус біженців 1951 року”, - повідомив Володимир Богатир.
За його словами, при розгляді європейськими судами питання про екстрадицію в Україну прямо впливають також і заяви України про відступлення від виконання гарантій та зобов’язань передбачених як Міжнародним пактом про громадянські і політичні права, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Ці відступлення виникли внаслідок дії режиму воєнного стану і змін внесений Кримінального процесуального кодексу України.
“Інтенсивність взаємодії іноземних країн з Україною впала, хоча ключові напрями залишилися майже тими самими. Досить суттєво (у 6,8 раза) впала кількість осіб виявлених та затриманих на території України, які розшукувались правоохоронними органами іноземних держав з метою арешту та екстрадиції. Це можна пояснити як ускладненням роботи через воєнні дії, так і зменшенням території, підконтрольної українській владі”, - підсумував Володимир Богатир.