Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуКабмін пропонує посилити вимоги до голови АРМА та змінити правила його призначення через системні скандали. Експерти сумніваються в ефективності нових правил та вказують на надмірну бюрократизацію процесу.
В Україні проблема з керівниками Агентства з розшуку і менеджменту активів стала системною, адже всі очільники АРМА так або інакше потрапляли до гучних скандалів. Це стало причиною появи законопроєкту, який пропонує посилити вимоги до голови агентства та змінити правила його підходу. Однак, чи дійсно нові правила допоможуть змінити ситуацію в ексклюзивному коментарі УНН оцінив адвокат, заслужений юрист України Володимир Богатир.
Деталі
Нещодавно Кабінет міністрів України зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №12374, яким пропонується визначити перелік підстав дострокового припинення повноважень голови АРМА "без можливості політично мотивованого звільнення". Згідно з документом, голову АРМА зможуть звільняти достроково після визнання комісією з аудиту його роботи неефективною або за неналежне виконання обов’язків, а повноваження очільника агентства має виконувати один із заступників до призначення нового керівника.
Богатир підкреслив, що в Україні дійсно біда з керівниками АРМА, адже вони всі опинялися в центрі гучних скандалів.
"Можливо саме тому проєктом пропонують посилити вимоги до співробітників та голови. Для виконання службових обов’язків їм необхідно не лише мати відповідні ділові та моральні якості (що передбачено сьогодні), але й бути доброчесними та компетентними", - зазначив він.
Проте, адвокат скептично оцінює ефективність таких нововведень.
"Доброчесність" та "компетентність" повністю охоплюються відповідно поняттями "моральні якості" та "ділові якості". А нові красиві слова, що стали популярними в Україні в останнє десятиліття і вже навіть набили оскомину, на практиці дадуть змогу максимально забюрократизувати процес", - наголосив Богатир.
На його думку, залучення міжнародних партнерів до процесу відбору може бути позитивним кроком, але це також додає бюрократії. "Зрозуміло, що процедура суттєво ускладниться. Для чого? Ймовірно, аби перекласти відповідальність за вибір голови АРМА на шановних партнерів", – додає він.
Додамо
Нещодавно чинна голова Агентства з розшуку і менеджменту активів Олена Дума отримала "відмінно" за результатами оцінювання службової діяльності у 2024 році. Це означає, що вона не лише збереже свою посаду, а й отримає премію за свої "видатні досягнення".
Однак численні скандали навколо агентства ставлять під сумнів прозорість і ефективність її керівництва. Так, під керівництвом Олени Думи АРМА неодноразово опинялося у центрі гучних скандалів. Одним із останніх стало розслідування щодо можливих фіктивних довідок про інвалідність, які отримували співробітники агентства. Експерти наголошували, що у разі підтвердження звинувачень, це має стати не лише підставою для відставки, а й поштовхом до масштабного перегляду роботи агентства.
Крім того, антикорупційні організації, зокрема Transparency International Ukraine, неодноразово критикували агентство за невідповідність європейським стандартам. Вони наголошували на популізмі, суперечливій комунікації та порушенні презумпції невинуватості у справах, якими займається АРМА.
Ще один важливий аспект — відсутність громадського контролю за діяльністю агентства. Громадська рада при АРМА саморозпустилася ще три місяці тому через систематичні порушення вимог щодо залучення громадськості. Така ситуація, за словами колишніх членів громадської ради, вигідна очільниці агентства Олені Думі, адже відсутність контролю дозволяє уникати публічного розгляду спірних питань.