Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуСтаном на кінець минулого року унікальна кількість користувачів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Дія» становила 5,349 млн осіб, а його мобільного застосунку — 21,239 млн. Чи здатна держава не лише забезпечити електронне голосування в країні, але й відобразити реальне волевиявлення громадян України?
Відповідні дані на наш запит надали в Мінцифри (лист від 05.12.2024 № 1/10-10-437-2024 є в розпорядженні нашого видання, — прим. ред). Цифри ґрунтуються на інформації технічного адміністратора порталу — державного підприємства «ДІЯ». Адже саме воно здійснює заходи зі створення, модернізації, розвитку, адміністрування та забезпечення функціонування цього порталу.
Зрозуміло, що сьогодні питання виборів закрите. Адже в умовах воєнного стану їх проведення забороняється. Це стосується виборів Президента, а також виборів до Верховної Ради, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування відповідно ст. 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Крім зрозумілих безпекових питань, також постає проблема забезпечення об’єктивного волевиявлення, повноцінної реалізації громадянами України, зокрема військовослужбовцями та тимчасово переміщеними особами, своїх виборчих прав: активного та пасивного. Однак після завершенням війни ця тема не втратить актуальності. Навіть за самих сприятливих умов, навряд відкриються кордони, а українці, що знайшли тимчасовий прихисток та роботу за межами України, одразу всі повернуться додому відновлювати неньку. Тож гіпотетично гарною альтернативою традиційним бюлетеням і урнам у нашій диджиталізованій країні може стати відповідна послуга у «Дії».
Між іншим, як нам повідомили в Мінцифри, сьогодні на вебпорталі та в застосунку надається 101 послуга. Вони дуже різноманітні: реєстрація юридичних та фізичних осіб-підприємців, внесення змін до відповідних документів; послуги, пов’язані з будівельними роботами, правами на нерухомість та експлуатацію об’єктів, інші електронні послуги для бізнесу; фінанси, кредитування, субсидії, соціальна допомога та пенсійне забезпечення; медична документація; оформлення, видача чи отримання витягів із реєстрів; послуги, що стосуються народження, усиновлення та сімейного стану та багато іншого. Повний перелік послуг, які надаються засобами порталу, в тому числі в мобільному застосунку, можна переглянути тут.
До теми виборів у цьому списку наближеною до теми виборів є позиція «анкетування (опитування) про витрати державного бюджету України під час воєнного стану». Очевидно, в межах цієї опції в застосунку «Дія» пропонується сервіс «Опитування», де час від часу користувачі голосують за журі національного відбору на Євробачення та претендентів на участь у цьому конкурсі від України. Наприкінці грудня минулого року участь у відборі журі взяли 442 тис. осіб (2% від загальної кількості зареєстрованих користувачів). А за те, хто стане фіналістом Нацвідбору на Євробаченні — 2025, проголосувало 17 січня цього року 262 тис. громадян, а це доволі велика активність для вирішення незначних по своїй суті питань. Тож у разі бажання, з технічної сторони, перешкод для належної організації та проведення виборів Президента, Верховної Ради та місцевих рад немає.
Але чи можуть зареєстровані в Дії користувачі репрезентувати всю Україну відповідно до принципів Виборчого кодексу? Тут існує декілька застережень. Зрозуміло, що не всі громадяни, що мають право голосу, зареєстровані на державному вебпорталі електронних послуг. Далеко не всі також ходять на виборчі дільниці. Тому можна припустити, що переважна більшість тих, хто матиме бажання, зможуть його реалізувати в електронному форматі.
Щодо кількості користувачів «Дія» та виборців Мінцифри наводить свої дані окремо для вебпорталу та мобільного застосунку, використовуючи показник «унікальна кількість користувачів». Для зручності ми будемо враховувати цифру 21,239 млн користувачів мобільного застосунку, зважаючи на припущення, що ті, хто користувався послугами Єдиного порталу державних послуг Дія, також мають застосунок у своєму смартфоні. Останні дані Центральної виборчої комісії, які нам удалося знайти щодо офіційної кількості виборців, датуються місцевими виборами 25 жовтня 2020 року: це 27,3 млн громадян.
Зрозуміло, що напряму порівнювати ці цифри неможливо. Необхідно враховувати зміни, що відбулися за останні чотири роки в Україні. Навіть до повномасштабної агресії за даними Державної служби статистики населення щорічно скорочувалося. Так, у 2021-му нас офіційно поменшало на 421 тис. А в часи активної фази війни, згідно з Всесвітньою книгою фактів, яку веде ЦРУ США, ми взагалі посіли перше місце за смертністю та останнє за народжуваністю місце у світі. Втрати під час війни охоплюють як громадян, що загинули захищаючи країну, так і мешканців окупованих територій. Та частина громадян, які не переїхали на підконтрольну нашій державі територію чи не емігрували до інших країн, а залишився жити на окупованій території чи поїхав до російської федерації, чи був примусово депортований (у рф опинилося близько 1,3 млн українців), — усі вони точно не зможуть брати участі у голосуванні, навіть через «Дію». Тож реальна кількість виборців на сьогодні може бути досить близькою до цифри користувачів у «Дії».
Але також необхідно врахувати, що в «Дії» зареєстровані не лише виборці. Там також можуть бути (і є) неповнолітні українці, іноземці з посвідкою на проживання, а також ті громадяни, які позбавлені виборчого права, наприклад, через визнання недієздатним. За загальною оцінкою таких може бути близько 2 млн осіб.
Потрібно також врахувати те, що значна кількість виборців через свій вік, малозабезпеченість або невміння користуватись комп’ютерною технікою та смартфонами не зможуть реалізувати своє виборче право за допомогою «Дії».
Зрозуміло, що реальні цифри будуть варіюватися залежно від оновлення демографічних даних та факторів, що залежать від подальшого ходу подій на фронті. Але навіть за таких умов, репрезентативність громадян України, що ідентифіковані та користуються державними електронними послугами, достатньо висока, а сама платформа демонструє технічну готовність до впровадження електронного голосування завдяки своїй масштабності, різноманітності послуг та високій активності користувачів.