• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

Мільярдні штрафи АМКУ не стають бюджетними надходженнями. Хто має відповідати

Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.

Read more ...
Władza wyślizguje się z rąk Zełenskiego? "Biuro antykorupcyjne stało się opozycją"

Walka z korupcją przerodziła się w brutalną polityczną grę – przekonują osoby związane z rządem w Kijowie. Źródła Wirtualnej Polski przyznają, że poziom korupcji w Ukrainie jest wyższy niż kiedykolwiek, ale jednocześnie ostrzegają: metody stosowane przez biuro antykorupcyjne (NABU) nie gwarantują skazania winnych. Mogą natomiast pogrążyć kraj w chaosie.

Read more ...
Reductio ad absurdum. Щодо забезпечення мовної визначеності кримінального правопорушення

Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.

Read more ...
Генпрокурор мав право підписувати підозру директору НАБУ, але жодних юридичних наслідків для нього немає,- юристи

Адвокат Володимир Богатир вважає, що генеральний прокурор Руслан Кравченко мав повноваження підписувати підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, однак наразі жодних юридичних наслідків для нього немає, оскільки ця підозра скасована.

Read more ...
ICSID-2026: ключові тенденції інвестиційного арбітражу та український аспект

У 2026 фінансовому році Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів адміністрував рекордні 363 справи та зареєстрував 60 нових. Чотири з них стосувалися України. Водночас у 70% справ, вирішених трибуналами, відшкодування інвесторам не присудили.

Read more ...
Зони ризику витрат НБУ, що встановила Рахункова палата

За законом Національний банк України визначає правила гри для фінансової системи держави. А як він планує власні витрати та інвестиції? Показові відповіді можна знайти в результатах перевірки Рахунковою палатою кошторисного процесу регулятора.

Read more ...
Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Read more ...
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Read more ...
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Read more ...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Read more ...

Головним напрямком взаємодії правоохоронних органів по лінії Інтерполу є встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Мета – затримання, визначення місцезнаходження або просте інформування. Іноді наслідком стає екстрадиція. Як відбувається співпраця, – спробуємо проілюструвати на прикладі українського бюро.

Звіти про ефективність

Інтерес правоохоронних органів до розшуку людей виникає переважно у зв’язку із кримінальними провадженням, оперативно-розшуковими заходами або зумовлений необхідністю встановлення осіб, що безвісти зникли.

Нагадаємо, питання боротьби зі злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за межі держави, вирішуються правоохоронними органами України виключно через Національне центральне бюро Інтерполу.

Таким бюро є Нацполіція. На неї, як на робочий апарат покладено завдання з координації наших правоохоронних органів, а також взаємодії з генеральним секретаріатом Інтерполу та відповідними органами держав – членів. 

Зокрема, йдеться про надсилання партнерам запитів про злочинців і розшукуваних осіб, а також приймання і контроль реалізації аналогічних запитів з-за кордону.

Щороку головою Нацполіції подаються щорічні звіти про результати діяльності Національного центрального бюро. І відповідні скан-копії за 2014 – 2021 роки були надані нам Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.

Обсяг робіт

З 2014 по 2021 рік з використанням каналів Інтерполу було встановлено місцезнаходження 3758 осіб, підозрюваних або засуджених за вчинення злочинів, у тому числі:

  • 1301 особа, які розшукувались нашими правоохоронними органами (запитувала Україна);

  • 2229 осіб, які розшукувались іноземними державами.

  • 103 особи, які розшукувались правоохоронними органами України із використанням інформаційної системи Інтерполу, але були встановлені на території нашої держави.

  • 173 особи розшукувались як безвісти зниклі, були установлені на території іноземних держав або України.

 

Інфографіка

 

Отже, динаміка характеризується поступовим збільшенням обсягу роботи: зі 185 виконаних запитів у 2014 до 841 запиту – у 2018 році. Потім протягом двох років спостерігався різкий спад (267, 264 відповідно у 2019 та 2020 рр.), після чого взаємодія відновилася до позначки 578 розшуків. Що стосується напряму роботи, то за винятком 2014 та 2015 років, весь час національне бюро Інтерполу більше виконувало доручення з-за кордону, аніж Україна отримувала підозрюваних та застуджених від іноземних партнерів.

Кого і де знаходять

Також пізнавальним може бути зріз по країнах, з якими Україна найбільше співпрацює по лінії розшуку громадян. Тут «рейтинг» дещо різниться залежно від напряму розшуку. 

Якщо йдеться про розшук правоохоронними органами України наших громадян, які були установлені на території закордонних країн, то тут ТОП5 за 8 років виглядає таким чином:

  1. рф – 701

  2. Польща – 74;

  3. Німеччина – 55;

  4. Італія – 55;

  5. Іспанія – 46.

Фактично ці цифри відображають країни, де найбільше знаходять громадян України та де не варто шукати захисту від переслідування.

Інфографіка-1

Коли ми розглянемо результати міжнародного розшуку осіб, які були встановлені в Україні, то до п’ятірки лідерів за критерієм задоволення запитів з 2014 по 2021 рік потрапили:

  1. Молдова – 766;

  2. росія – 438;

  3. Румунія – 101;

  4. Німеччина – 89;

  5. Польща – 66.

Ці цифри відображають країни, громадян яких Україна найбільше знаходить на своїй території.

Інфографіка-2

З наведених цифр випливає, що найбільш плідно співпраця українських правоохоронців відбувалася із росією, з колегами Німеччини та Польщі. Активніше за все в Україні знаходять порушників із Молдови, а росія на порядок більше виявляє наших громадян, порівняно з іншими партнерами по Інтерполу.

Екстрадиція

Але встановлення ще не означає видачу. Тож тут може бути цікавою статистика від Укрбюро в частині екстрадиції громадян.

Всього за вісім років (з 2014 по 2021) по лінії Інтерполу було здійснено екстрадицію в Україну 258 осіб. Нагадаємо, за цей самий період було встановлено 1301 громадянина, який розшукувався українськими правоохоронними органами. Тобто, видача становить близько 19,8% від установлених. Що стосується виконання вимог іноземних партнерів, то тут показник складає 17,8% (встановлено 2229 громадян, що розшукувалися іноземними правоохоронними органами, екстрадовані – 396).

Окремо звертає увагу факт того, що з  2014 року Україна активно запитувала про розшук і видачу громадян у рф і ці запити виконувались. Й навіть більше, аніж зворотні вимоги. 

Також досить активно наші правоохоронці співпрацювали із польськими, німецькими та італійськими колегами. А от з Молдовою співпраця була переважно в один бік – екстрадиція з України. Тож очевидно, що громадянам цієї країни не варто переховуватись від правосуддя в Україні. Адже показники як розшуку, так і екстрадиції є найбільшими.

У таблиці, що викладена нижче, зібрані дані по екстрадиції стосовно тих самих країн, що увійшли до ТОП-розшуків. Перша цифра в усіх клітинках характеризує показник видачі Україні, друга – екстрадицію з України.

Екстрадиція по лінії Інтерполу (в Україну / з України)

Таблиця

До лідерів взаємодії з екстрадиції, зважаючи на зведені дані за ці ж роки, можна додати також Азербайджан (2/22), Туреччину (1/21) та Чехію (19/5).

https://yur-gazeta.com

FaLang translation system by Faboba