Головним напрямком взаємодії правоохоронних органів по лінії Інтерполу є встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Мета – затримання, визначення місцезнаходження або просте інформування. Іноді наслідком стає екстрадиція. Як відбувається співпраця, – спробуємо проілюструвати на прикладі українського бюро.

Звіти про ефективність

Інтерес правоохоронних органів до розшуку людей виникає переважно у зв’язку із кримінальними провадженням, оперативно-розшуковими заходами або зумовлений необхідністю встановлення осіб, що безвісти зникли.

Нагадаємо, питання боротьби зі злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за межі держави, вирішуються правоохоронними органами України виключно через Національне центральне бюро Інтерполу.

Таким бюро є Нацполіція. На неї, як на робочий апарат покладено завдання з координації наших правоохоронних органів, а також взаємодії з генеральним секретаріатом Інтерполу та відповідними органами держав – членів. 

Зокрема, йдеться про надсилання партнерам запитів про злочинців і розшукуваних осіб, а також приймання і контроль реалізації аналогічних запитів з-за кордону.

Щороку головою Нацполіції подаються щорічні звіти про результати діяльності Національного центрального бюро. І відповідні скан-копії за 2014 – 2021 роки були надані нам Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.

Обсяг робіт

З 2014 по 2021 рік з використанням каналів Інтерполу було встановлено місцезнаходження 3758 осіб, підозрюваних або засуджених за вчинення злочинів, у тому числі:

• 1301 особа, які розшукувались нашими правоохоронними органами (запитувала Україна);

• 2229 осіб, які розшукувались іноземними державами.

• 103 особи, які розшукувались правоохоронними органами України із використанням інформаційної системи Інтерполу, але були встановлені на території нашої держави.

• 173 особи розшукувались як безвісти зниклі, були установлені на території іноземних держав або України.

Отже, динаміка характеризується поступовим збільшенням обсягу роботи: зі 185 виконаних запитів у 2014 до 841 запиту – у 2018 році. Потім протягом двох років спостерігався різкий спад (267, 264 відповідно у 2019 та 2020 рр.), після чого взаємодія відновилася до позначки 578 розшуків. Що стосується напряму роботи, то за винятком 2014 та 2015 років, весь час національне бюро Інтерполу більше виконувало доручення з-за кордону, аніж Україна отримувала підозрюваних та застуджених від іноземних партнерів.

Кого і де знаходять

Також пізнавальним може бути зріз по країнах, з якими Україна найбільше співпрацює по лінії розшуку громадян. Тут «рейтинг» дещо різниться залежно від напряму розшуку. 

Якщо йдеться про розшук правоохоронними органами України наших громадян, які були установлені на території закордонних країн, то тут ТОП5 за 8 років виглядає таким чином:

1. рф – 701

2. Польща – 74;

3. Німеччина – 55;

4. Італія – 55;

5. Іспанія – 46.

Фактично ці цифри відображають країни, де найбільше знаходять громадян України та де не варто шукати захисту від переслідування.

Коли ми розглянемо результати міжнародного розшуку осіб, які були встановлені в Україні, то до п’ятірки лідерів за критерієм задоволення запитів з 2014 по 2021 рік потрапили:

1. Молдова – 766;

2. росія – 438;

3. Румунія – 101;

4. Німеччина – 89;

5. Польща – 66.

Ці цифри відображають країни, громадян яких Україна найбільше знаходить на своїй території.

З наведених цифр випливає, що найбільш плідно співпраця українських правоохоронців відбувалася із росією, з колегами Німеччини та Польщі. Активніше за все в Україні знаходять порушників із Молдови, а росія на порядок більше виявляє наших громадян, порівняно з іншими партнерами по Інтерполу.

Екстрадиція

Але встановлення ще не означає видачу. Тож тут може бути цікавою статистика від Укрбюро в частині екстрадиції громадян.

Всього за вісім років (з 2014 по 2021) по лінії Інтерполу було здійснено екстрадицію в Україну 258 осіб. Нагадаємо, за цей самий період було встановлено 1301 громадянина, який розшукувався українськими правоохоронними органами. Тобто, видача становить близько 19,8% від установлених. Що стосується виконання вимог іноземних партнерів, то тут показник складає 17,8% (встановлено 2229 громадян, що розшукувалися іноземними правоохоронними органами, екстрадовані – 396).

Окремо звертає увагу факт того, що з  2014 року Україна активно запитувала про розшук і видачу громадян у рф і ці запити виконувались. Й навіть більше, аніж зворотні вимоги. 

Також досить активно наші правоохоронці співпрацювали із польськими, німецькими та італійськими колегами. А от з Молдовою співпраця була переважно в один бік – екстрадиція з України. Тож очевидно, що громадянам цієї країни не варто переховуватись від правосуддя в Україні. Адже показники як розшуку, так і екстрадиції є найбільшими.

У таблиці, що викладена нижче, зібрані дані по екстрадиції стосовно тих самих країн, що увійшли до ТОП-розшуків. Перша цифра в усіх клітинках характеризує показник видачі Україні, друга – екстрадицію з України.

Екстрадиція по лінії Інтерполу (в Україну / з України)

До лідерів взаємодії з екстрадиції, зважаючи на зведені дані за ці ж роки, можна додати також Азербайджан (2/22), Туреччину (1/21) та Чехію (19/5).

https://yur-gazeta.com