• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВИНИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Детальніше...
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Детальніше...
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Детальніше...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Детальніше...
Поза чергою: Коли вимоги контрагента неплатоспроможного банку мають пріоритет в оплаті

Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 

Детальніше...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. На 94-й сесії Генеральної асамблеї Інтерполу, що відбудеться в Гонконзі з 30 листопада по 3 грудня 2026 року, буде переобрано весь склад Комісії з контролю за файлами Інтерполу (Commission for the Control of INTERPOLʼs Files, CCF).

Детальніше...
Міжнародні радники ФГВФО: Хто залишився у банківських спорах і чому невідомо, скільки це коштує кредиторам

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав актуальні відомості про міжнародні юридичні фірми, які представляли його інтереси й інтереси неплатоспроможних банків за кордоном у 2025-2026 роках. Однак вартість таких послуг та умови співпраці у Фонді віднесли до інформації з обмеженим доступом. Чому – спробуємо розібратися.

Детальніше...
Доброчесність під слідством

У Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови про звіт ТСК щодо можливих корупційних правопорушень у правоохоронних органах, судах та органах судової влади. Це не законодавча ідея, яку ще належить реалізувати, а результат річної роботи комісії, що має значення незалежно від подальшого голосування у парламенті.

Детальніше...
Доброчесність під слідством

Звіт ТСК про корупційні ризики змусив переоцінити результати реформ в Україні

Детальніше...
Суди без грошей, суддів і житла, але з надією на ШІ: що показав річний звіт ДСАУ

Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелекту

Детальніше...

Головним напрямком взаємодії правоохоронних органів по лінії Інтерполу є встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Мета – затримання, визначення місцезнаходження або просте інформування. Іноді наслідком стає екстрадиція. Як відбувається співпраця, – спробуємо проілюструвати на прикладі українського бюро.

Звіти про ефективність

Інтерес правоохоронних органів до розшуку людей виникає переважно у зв’язку із кримінальними провадженням, оперативно-розшуковими заходами або зумовлений необхідністю встановлення осіб, що безвісти зникли.

Нагадаємо, питання боротьби зі злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за межі держави, вирішуються правоохоронними органами України виключно через Національне центральне бюро Інтерполу.

Таким бюро є Нацполіція. На неї, як на робочий апарат покладено завдання з координації наших правоохоронних органів, а також взаємодії з генеральним секретаріатом Інтерполу та відповідними органами держав – членів. 

Зокрема, йдеться про надсилання партнерам запитів про злочинців і розшукуваних осіб, а також приймання і контроль реалізації аналогічних запитів з-за кордону.

Щороку головою Нацполіції подаються щорічні звіти про результати діяльності Національного центрального бюро. І відповідні скан-копії за 2014 – 2021 роки були надані нам Департаментом міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України.

Обсяг робіт

З 2014 по 2021 рік з використанням каналів Інтерполу було встановлено місцезнаходження 3758 осіб, підозрюваних або засуджених за вчинення злочинів, у тому числі:

  • 1301 особа, які розшукувались нашими правоохоронними органами (запитувала Україна);

  • 2229 осіб, які розшукувались іноземними державами.

  • 103 особи, які розшукувались правоохоронними органами України із використанням інформаційної системи Інтерполу, але були встановлені на території нашої держави.

  • 173 особи розшукувались як безвісти зниклі, були установлені на території іноземних держав або України.

 

Інфографіка

 

Отже, динаміка характеризується поступовим збільшенням обсягу роботи: зі 185 виконаних запитів у 2014 до 841 запиту – у 2018 році. Потім протягом двох років спостерігався різкий спад (267, 264 відповідно у 2019 та 2020 рр.), після чого взаємодія відновилася до позначки 578 розшуків. Що стосується напряму роботи, то за винятком 2014 та 2015 років, весь час національне бюро Інтерполу більше виконувало доручення з-за кордону, аніж Україна отримувала підозрюваних та застуджених від іноземних партнерів.

Кого і де знаходять

Також пізнавальним може бути зріз по країнах, з якими Україна найбільше співпрацює по лінії розшуку громадян. Тут «рейтинг» дещо різниться залежно від напряму розшуку. 

Якщо йдеться про розшук правоохоронними органами України наших громадян, які були установлені на території закордонних країн, то тут ТОП5 за 8 років виглядає таким чином:

  1. рф – 701

  2. Польща – 74;

  3. Німеччина – 55;

  4. Італія – 55;

  5. Іспанія – 46.

Фактично ці цифри відображають країни, де найбільше знаходять громадян України та де не варто шукати захисту від переслідування.

Інфографіка-1

Коли ми розглянемо результати міжнародного розшуку осіб, які були встановлені в Україні, то до п’ятірки лідерів за критерієм задоволення запитів з 2014 по 2021 рік потрапили:

  1. Молдова – 766;

  2. росія – 438;

  3. Румунія – 101;

  4. Німеччина – 89;

  5. Польща – 66.

Ці цифри відображають країни, громадян яких Україна найбільше знаходить на своїй території.

Інфографіка-2

З наведених цифр випливає, що найбільш плідно співпраця українських правоохоронців відбувалася із росією, з колегами Німеччини та Польщі. Активніше за все в Україні знаходять порушників із Молдови, а росія на порядок більше виявляє наших громадян, порівняно з іншими партнерами по Інтерполу.

Екстрадиція

Але встановлення ще не означає видачу. Тож тут може бути цікавою статистика від Укрбюро в частині екстрадиції громадян.

Всього за вісім років (з 2014 по 2021) по лінії Інтерполу було здійснено екстрадицію в Україну 258 осіб. Нагадаємо, за цей самий період було встановлено 1301 громадянина, який розшукувався українськими правоохоронними органами. Тобто, видача становить близько 19,8% від установлених. Що стосується виконання вимог іноземних партнерів, то тут показник складає 17,8% (встановлено 2229 громадян, що розшукувалися іноземними правоохоронними органами, екстрадовані – 396).

Окремо звертає увагу факт того, що з  2014 року Україна активно запитувала про розшук і видачу громадян у рф і ці запити виконувались. Й навіть більше, аніж зворотні вимоги. 

Також досить активно наші правоохоронці співпрацювали із польськими, німецькими та італійськими колегами. А от з Молдовою співпраця була переважно в один бік – екстрадиція з України. Тож очевидно, що громадянам цієї країни не варто переховуватись від правосуддя в Україні. Адже показники як розшуку, так і екстрадиції є найбільшими.

У таблиці, що викладена нижче, зібрані дані по екстрадиції стосовно тих самих країн, що увійшли до ТОП-розшуків. Перша цифра в усіх клітинках характеризує показник видачі Україні, друга – екстрадицію з України.

Екстрадиція по лінії Інтерполу (в Україну / з України)

Таблиця

До лідерів взаємодії з екстрадиції, зважаючи на зведені дані за ці ж роки, можна додати також Азербайджан (2/22), Туреччину (1/21) та Чехію (19/5).

https://yur-gazeta.com

FaLang translation system by Faboba