• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

NEWS AND PUBLICATIONS

Українська пенітенціарна система: між статистикою та стандартами Європейської конвенції

Станом на початок року в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах утримувалося 34,9 тис. осіб. Хоча цей показник є меншим на 20,7%, порівняно з даними дворічної давнини (44 тис.), оцінка поточного стану місць несвободи свідчить про наявність системних викликів у їхній діяльності.

Read more ...
Екстрадиційна стабільність 2025

Cтатистика та тенденції виконання запитів про видачу осіб

Read more ...
Україна лідирує за порушеннями у ЄСПЛ через системну кризу правосуддя

Європейський суд з прав людини оприлюднив щорічний звіт за 2025 рік. Статистика викликає серйозне занепокоєння щодо дотримання Україною конвенційних зобов'язань.

Read more ...
Володимир Богатир: Управлінські провали як переговорні ризики на шляху до ЄС

Євроінтеграція вимірюється не заявами, а здатністю держави працювати за стандартами належного врядування. Оцінювання SIGMA, яке Єврокомісія використовує у переговорному процесі, фіксує ці здатності у цифрах. Нещодавній аудит, проведений Рахунковою палатою, виявив недоліки, які можуть стати переговорними ризиками.

Read more ...
Анатомія виборчих викликів у стані невизначеності

Інституційне моделювання повоєнного транзиту влади є важливим елементом внутрішньополітичного процесу підготовки до виборів.

Read more ...
Юристи закликають законодавців обмежити ВАКС у праві призначення необгрунтованих застав

Ситуація із визначенням розміру застав в Україні свідчить про системну кризу їх застосування. Таку позицію у коментарях «Комерсант Український» озвучили юристи та практикуючі адвокати.

Read more ...
Переможний реліз

Швейцарський арбітраж і піар Мінʼюсту: ролі, витрати, виконання

Read more ...
Публічний порядок у тіні судової статистики – некерований ризик

У сучасному праві діє презумпція дійсності арбітражного рішення. Це так званий «золотий стандарт», закріплений Нью-Йоркською конвенцією 1958 року, який полягає в тому, визнання та виконання арбітражних рішень є правилом, а відмова – винятком.

Read more ...
Статистична сліпота

«Публічний порядок» як чорна діра для виконання рішень арбітражів в Україні

Read more ...
Стягнення в обхід гарантій

Квазікримінальні аномалії санкційного режиму та хто їх забезпечує

Read more ...

За последние два года внешний долг Украины вырос на цифру в 12 нулей – 1,76 трлн. гривен.

На это обратил внимание адвокат, Заслуженный юрист Украины Владимир Богатырь, комментируя данные о фактически осуществленных государственных внешних заимствованиях, предоставленных Министерством финансов по его запросу.

Письмом от 01.04.2024 №19020-07/260-ЗПІ/261 Минфин проинформировал о поступлении и использовании средств, полученных от иностранных государств (официальные ссуды), банков (коммерческие ссуды) и международных финансовых организаций за период с 2014 по конец марта 2024 года . Данные по источникам происхождения заимствований поделены на общий и специальный фонды.

Согласно официальным данным, внешний долг ежегодно увеличивается. Меньше всего заимствовали в 2016 году - всего 61,3 млрд. гривен, больше всего - в 2023-м - 1,15 трлн. грн. И это не намного меньше, чем общая сумма за восемь лет, предшествовавших полномасштабному вторжению (1,33 трлн.). Активная фаза войны увеличила средние годовые заимствования более чем в пять раз!

Коммерческие ссуды в общий фонд (Cargill Financial Services International, Inc., Credit Agricole Corporation и Investment Bank, Deutsche Bank AG London и облигации внешнего государственного займа) с начала войны в 2014 году составляли в среднем сумму 96,9 млрд грн ежегодно. После февраля 2022 года они сошли на нет.

А вот ссуды от международных финансовых организаций (Европейский Инвестиционный Банк, Европейский Союз, Международная ассоциация развития, Международный банк реконструкции и развития), правительств стран мира и агентств (Италия, Канада, Нидерланды, Великобритания, Франция и др.) – наоборот существенно выросли.

 

Если же составлять ТОП ссудодателей, которые помогали и помогают Украине во время полномасштабного вторжения, то с учетом совокупных данных общего и специального бюджета в пятерку лидеров вошли бы:

1. Европейский Союз – 971,3 млрд. грн.

2. Международный банк реконструкции и развития – 254,5 млрд. грн.

3. Международный валютный фонд – 252,2 млрд. грн.

4. Правительство Канады – 124,7 млрд. грн.

5. Европейский Инвестиционный Банк – 48,1 млрд. грн.

«В частных отношениях долги необходимо отдавать, а если сумма слишком большая – распродавать имущество. В международных отношениях схемы более сложны. Впрочем, основная идея – та же самая. Разумеется, не исключена реструктуризация или списание доли долгов. Но их общая сумма действительно впечатляет», – резюмировал Владимир Богатырь.

https://life.politeka.net

FaLang translation system by Faboba