Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуЗа последние два года внешний долг Украины вырос на цифру в 12 нулей – 1,76 трлн. гривен.
На это обратил внимание адвокат, Заслуженный юрист Украины Владимир Богатырь, комментируя данные о фактически осуществленных государственных внешних заимствованиях, предоставленных Министерством финансов по его запросу.
Письмом от 01.04.2024 №19020-07/260-ЗПІ/261 Минфин проинформировал о поступлении и использовании средств, полученных от иностранных государств (официальные ссуды), банков (коммерческие ссуды) и международных финансовых организаций за период с 2014 по конец марта 2024 года . Данные по источникам происхождения заимствований поделены на общий и специальный фонды.
Согласно официальным данным, внешний долг ежегодно увеличивается. Меньше всего заимствовали в 2016 году - всего 61,3 млрд. гривен, больше всего - в 2023-м - 1,15 трлн. грн. И это не намного меньше, чем общая сумма за восемь лет, предшествовавших полномасштабному вторжению (1,33 трлн.). Активная фаза войны увеличила средние годовые заимствования более чем в пять раз!
Коммерческие ссуды в общий фонд (Cargill Financial Services International, Inc., Credit Agricole Corporation и Investment Bank, Deutsche Bank AG London и облигации внешнего государственного займа) с начала войны в 2014 году составляли в среднем сумму 96,9 млрд грн ежегодно. После февраля 2022 года они сошли на нет.
А вот ссуды от международных финансовых организаций (Европейский Инвестиционный Банк, Европейский Союз, Международная ассоциация развития, Международный банк реконструкции и развития), правительств стран мира и агентств (Италия, Канада, Нидерланды, Великобритания, Франция и др.) – наоборот существенно выросли.
Если же составлять ТОП ссудодателей, которые помогали и помогают Украине во время полномасштабного вторжения, то с учетом совокупных данных общего и специального бюджета в пятерку лидеров вошли бы:
1. Европейский Союз – 971,3 млрд. грн.
2. Международный банк реконструкции и развития – 254,5 млрд. грн.
3. Международный валютный фонд – 252,2 млрд. грн.
4. Правительство Канады – 124,7 млрд. грн.
5. Европейский Инвестиционный Банк – 48,1 млрд. грн.
«В частных отношениях долги необходимо отдавать, а если сумма слишком большая – распродавать имущество. В международных отношениях схемы более сложны. Впрочем, основная идея – та же самая. Разумеется, не исключена реструктуризация или списание доли долгов. Но их общая сумма действительно впечатляет», – резюмировал Владимир Богатырь.