• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВИНИ ТА ПУБЛІКАЦІЇ

Мільярдні штрафи АМКУ не стають бюджетними надходженнями. Хто має відповідати

Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.

Детальніше...
Władza wyślizguje się z rąk Zełenskiego? "Biuro antykorupcyjne stało się opozycją"

Walka z korupcją przerodziła się w brutalną polityczną grę – przekonują osoby związane z rządem w Kijowie. Źródła Wirtualnej Polski przyznają, że poziom korupcji w Ukrainie jest wyższy niż kiedykolwiek, ale jednocześnie ostrzegają: metody stosowane przez biuro antykorupcyjne (NABU) nie gwarantują skazania winnych. Mogą natomiast pogrążyć kraj w chaosie.

Детальніше...
Reductio ad absurdum. Щодо забезпечення мовної визначеності кримінального правопорушення

Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.

Детальніше...
Генпрокурор мав право підписувати підозру директору НАБУ, але жодних юридичних наслідків для нього немає,- юристи

Адвокат Володимир Богатир вважає, що генеральний прокурор Руслан Кравченко мав повноваження підписувати підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, однак наразі жодних юридичних наслідків для нього немає, оскільки ця підозра скасована.

Детальніше...
ICSID-2026: ключові тенденції інвестиційного арбітражу та український аспект

У 2026 фінансовому році Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів адміністрував рекордні 363 справи та зареєстрував 60 нових. Чотири з них стосувалися України. Водночас у 70% справ, вирішених трибуналами, відшкодування інвесторам не присудили.

Детальніше...
Зони ризику витрат НБУ, що встановила Рахункова палата

За законом Національний банк України визначає правила гри для фінансової системи держави. А як він планує власні витрати та інвестиції? Показові відповіді можна знайти в результатах перевірки Рахунковою палатою кошторисного процесу регулятора.

Детальніше...
Що залишилося поза презентацією НАБУ і САП за I півріччя 2026 року

Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.

Детальніше...
Неєвропейські парадокси системи публічних закупівель

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. Офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що входить у дисонанс з євроінтеграційними устремліннями.

Детальніше...
Парадокси публічних закупівель: як форма підмінила зміст

В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.

Детальніше...
Комісія з контролю за файлами Інтерполу — в процесі реформування та напередодні переобрання

Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.

Детальніше...

За последние два года внешний долг Украины вырос на цифру в 12 нулей – 1,76 трлн. гривен.

На это обратил внимание адвокат, Заслуженный юрист Украины Владимир Богатырь, комментируя данные о фактически осуществленных государственных внешних заимствованиях, предоставленных Министерством финансов по его запросу.

Письмом от 01.04.2024 №19020-07/260-ЗПІ/261 Минфин проинформировал о поступлении и использовании средств, полученных от иностранных государств (официальные ссуды), банков (коммерческие ссуды) и международных финансовых организаций за период с 2014 по конец марта 2024 года . Данные по источникам происхождения заимствований поделены на общий и специальный фонды.

Согласно официальным данным, внешний долг ежегодно увеличивается. Меньше всего заимствовали в 2016 году - всего 61,3 млрд. гривен, больше всего - в 2023-м - 1,15 трлн. грн. И это не намного меньше, чем общая сумма за восемь лет, предшествовавших полномасштабному вторжению (1,33 трлн.). Активная фаза войны увеличила средние годовые заимствования более чем в пять раз!

Коммерческие ссуды в общий фонд (Cargill Financial Services International, Inc., Credit Agricole Corporation и Investment Bank, Deutsche Bank AG London и облигации внешнего государственного займа) с начала войны в 2014 году составляли в среднем сумму 96,9 млрд грн ежегодно. После февраля 2022 года они сошли на нет.

А вот ссуды от международных финансовых организаций (Европейский Инвестиционный Банк, Европейский Союз, Международная ассоциация развития, Международный банк реконструкции и развития), правительств стран мира и агентств (Италия, Канада, Нидерланды, Великобритания, Франция и др.) – наоборот существенно выросли.

 

Если же составлять ТОП ссудодателей, которые помогали и помогают Украине во время полномасштабного вторжения, то с учетом совокупных данных общего и специального бюджета в пятерку лидеров вошли бы:

1. Европейский Союз – 971,3 млрд. грн.

2. Международный банк реконструкции и развития – 254,5 млрд. грн.

3. Международный валютный фонд – 252,2 млрд. грн.

4. Правительство Канады – 124,7 млрд. грн.

5. Европейский Инвестиционный Банк – 48,1 млрд. грн.

«В частных отношениях долги необходимо отдавать, а если сумма слишком большая – распродавать имущество. В международных отношениях схемы более сложны. Впрочем, основная идея – та же самая. Разумеется, не исключена реструктуризация или списание доли долгов. Но их общая сумма действительно впечатляет», – резюмировал Владимир Богатырь.

https://life.politeka.net

FaLang translation system by Faboba