• 1.jpg
  • 2.jpg
  • 3.jpg
  • 4.jpg
  • 5.jpg

НОВОСТИ И ПУБЛИКАЦИИ

Ліквідація банків: Як винятки розтяглися на десятиліття

Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 

Подробнее...
У фокусі суспільної уваги

Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК

Подробнее...
Збагачення в тіні мобілізації

З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.

Подробнее...
Громадянство воєнного часу

Як змінилися правила і динаміка указів Президента

Подробнее...
Таємниця слідства як спосіб приховати проблеми у використанні державних ресурсів

Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?

Подробнее...
SLAPP у британському суді: коли дифамаційний позов є інструментом тиску та зловживанням

Високий суд Англії та Уельсу вперше визнав позов таким, що був поданий для обмеження реалізації відповідачем свободи слова, і є зловживанням системою правосуддя (SLAPP-позов). Спір було припинено на ранній стадії, без розгляду по суті.

Подробнее...
АРМА вперше проходить незалежний зовнішній аудит: чому його не було раніше і що далі

Десятирічний період системної бездіяльності та свідомого ігнорування імперативних вимог закону щодо щорічної незалежної оцінки ефективності АРМА завершився початком процедури, легітимність якої викликає обґрунтований скептицизм. Незалежну комісію сформовано, і вона (не без допомоги самої АРМА) розпочала аудит. Проаналізуємо очікувані показники та ймовірні правові наслідки аудиту.

Подробнее...
887 грн сплатив кожен працюючий українець на утримання осіб у місцях несвободи у 2025 році

Дискусії про якість пенітенціарної системи України зазвичай коливаються між емоціями та стереотипами: одні говорять про умови утримання, інші — про справедливість покарання за вчинене. Водночас офіційні дані Міністерства юстиції та Пенсійного фонду дають змогу подивитися на тему під іншим кутом — у цифрах і без зайвої риторики — та порахувати ціну несвободи в буквальному сенсі.

Подробнее...
В українських тюрмах кожен дванадцятий — ВІЛ-інфікований

У 2025 році в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах було зафіксовано 2835 випадків ВІЛ-інфекції, з них 595 — із діагнозом СНІД. Оскільки в місцях несвободи на кінець року утримувалося 34,9 тис. осіб, за грубим підрахунком виходить, що кожен дванадцятий заражений цим страшним вірусом.

Подробнее...
В українських тюрмах кожен дванадцятий має ВІЛ

У 2025 році в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах було зафіксовано 2835 випадків ВІЛ-інфекції, з них 595 — із діагнозом СНІД. Оскільки в місцях несвободи на кінець року утримувалося 34,9 тис. осіб, за грубим підрахунком виходить, що кожен дванадцятий заражений цим вірусом.

Подробнее...

КОНТАКТЫ

+38 (044) 363 77 22
Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
 

Почтовый адрес:
Адвокатское объединение «Богатырь и Партнеры»
01024, Украина,
Киев-24, а/я 770

За последние два года внешний долг Украины вырос на цифру в 12 нулей – 1,76 трлн. гривен.

На это обратил внимание адвокат, Заслуженный юрист Украины Владимир Богатырь, комментируя данные о фактически осуществленных государственных внешних заимствованиях, предоставленных Министерством финансов по его запросу.

Письмом от 01.04.2024 №19020-07/260-ЗПІ/261 Минфин проинформировал о поступлении и использовании средств, полученных от иностранных государств (официальные ссуды), банков (коммерческие ссуды) и международных финансовых организаций за период с 2014 по конец марта 2024 года . Данные по источникам происхождения заимствований поделены на общий и специальный фонды.

Согласно официальным данным, внешний долг ежегодно увеличивается. Меньше всего заимствовали в 2016 году - всего 61,3 млрд. гривен, больше всего - в 2023-м - 1,15 трлн. грн. И это не намного меньше, чем общая сумма за восемь лет, предшествовавших полномасштабному вторжению (1,33 трлн.). Активная фаза войны увеличила средние годовые заимствования более чем в пять раз!

Коммерческие ссуды в общий фонд (Cargill Financial Services International, Inc., Credit Agricole Corporation и Investment Bank, Deutsche Bank AG London и облигации внешнего государственного займа) с начала войны в 2014 году составляли в среднем сумму 96,9 млрд грн ежегодно. После февраля 2022 года они сошли на нет.

А вот ссуды от международных финансовых организаций (Европейский Инвестиционный Банк, Европейский Союз, Международная ассоциация развития, Международный банк реконструкции и развития), правительств стран мира и агентств (Италия, Канада, Нидерланды, Великобритания, Франция и др.) – наоборот существенно выросли.

 

Если же составлять ТОП ссудодателей, которые помогали и помогают Украине во время полномасштабного вторжения, то с учетом совокупных данных общего и специального бюджета в пятерку лидеров вошли бы:

1. Европейский Союз – 971,3 млрд. грн.

2. Международный банк реконструкции и развития – 254,5 млрд. грн.

3. Международный валютный фонд – 252,2 млрд. грн.

4. Правительство Канады – 124,7 млрд. грн.

5. Европейский Инвестиционный Банк – 48,1 млрд. грн.

«В частных отношениях долги необходимо отдавать, а если сумма слишком большая – распродавать имущество. В международных отношениях схемы более сложны. Впрочем, основная идея – та же самая. Разумеется, не исключена реструктуризация или списание доли долгов. Но их общая сумма действительно впечатляет», – резюмировал Владимир Богатырь.

https://life.politeka.net

FaLang translation system by Faboba