Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуХоча Державна аудиторська служба і реалізує в Україні державну політику у сфері державного фінансового контролю, виявляється, сама не завжди дотримується фінансової дисципліни.
Факти порушень встановило Національне агентство з питань державної служби за результатами здійснення у 2022 році заходів контролю за додержанням визначених законом умов реалізації громадянами права на державну службу.
Одним із завдань Держаудитслужби, згідно з Положенням (постанова Кабміну від 03.02.2016 № 43), є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.
Економили в Держаудитслужбі так, що всупереч нормам закону тим співробітникам, на яких покладали додаткові обов’язки за вакантною посадою або тимчасово відсутнього державного службовця, не давали виплат за додаткове навантаження. Принаймні це відбувалося у 2021 році та перші п’ять місяців 2022 року – період, який охопила перевірка НАДС.
Робоча група, яка опрацьовувала документи, встановила, що з 594 штатних одиниць, передбачених штатним розписом Держаудитслужби, 561 посада належала державним службовцям. Але фактична чисельність службовців, що працювали, була значно нижчою. Станом на початок 2021 року існувало 166 вакансій, або 29,6%, які за рік і п’ять місяців удалося дещо заповнити. На кінець травня 2022 року обліковувалося 142 вакансії (25,3%). Іншими словами, більш як на чверть державні аудитори були недокомплектовані.
За Законом «Про державну службу» (ст. 24) вакантні посади, на які протягом одного року не було оголошено конкурс на їх зайняття, підлягають скороченню. За даними, які встановило НАДС, принаймні на 28 вакантних посад у Держаудитслужбі конкурс не оголошувався понад рік. Як пояснили перевіряльникам, конкурси планували оголосити до кінця лютого 2022 року, проте це так і не було зроблено. Завадили воєнний стан та призупинення роботи Єдиного порталу вакансій державної служби.
Чому ж виникали вакансії? Лише у 2021 році припинили службу 75 державних службовців. Воднораз 54 з них (72%) – за власним бажанням або угодою сторін. Решта перевелися, або вийшли на пенсію, або в них закінчився строк дії контракту. Тобто переважна більшість просто чомусь не хотіла працювати.
Саме тому в Держаудитслужбі видавалися накази про покладання обов’язків на державних службовців за вакантною посадою або тимчасово відсутнього державного службовця. Таких рішень робоча група нарахувала 79.
На час виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби має здійснюватися виплата, передбачена ч. 4 ст. 52 Закону «Про державну службу», крім випадку покладення виконання обов’язків на відповідного заступника. Нагадаємо, виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50% посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця. А виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою.
Але принаймні у 62 наказах про такі виплати не зазначалося. При цьому протягом звітного періоду істотних змін умов державної служби в Держаудитслужбі не відбувалося.
Отже, ситуація в Держаудитслужбі демонструє класичний приклад економії на персоналі, яка в підсумку може коштувати державі ще більше. Ігнорування виплат за додаткове навантаження не лише порушує закон, а й створює умови для відтоку кадрів, що, своєю чергою, ще більше посилює кадровий дефіцит. І коли відомство, що контролює фінансову дисципліну, саме не дотримується її всередині, воно фактично підриває довіру до власної діяльності.