Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуРахункова палата виявила серйозні проблеми в управлінні арештованими активами АРМА. Лише 1% арештованого майна передано в управління, а активи на 39,4 млрд грн залишаються без контролю.
Висновки аудиту Рахункової палати виявили серйозні недоліки в роботі Агентства з розшуку і менеджменту активів. Без негайних реформ в АРМА ситуація лише погіршуватиметься, а держава зазнаватиме значних втрат. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив заслужений юрист України Володимир Богатир.
Деталі
Рахункова палата провела аудит АРМА за 2022-2023 роки та перше півріччя 2024 року, який показав суттєві проблеми в управлінні арештованими активами. Зокрема, аудитори акцентували на таких проблемах: недосконалість механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів; неповні дані про активи у реєстрі; неврегульовані взаємовідносини між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування.
Володимир Богатир вважає, що результати аудиту свідчать про те, що за вісім років діяльності агентство не змогло створити ефективну систему управління арештованими активами.
"Лише 1% із понад 100 тисяч судових ухвал про арешт майна призвели до передачі активів в управління. У результаті активи на суму 39,4 млрд грн ($940 млн) залишаються без управління, що свідчить про значні фінансові втрати для держави", - вказав він.
На думку юриста, неповні дані в Єдиному державному реєстрі активів спотворюють реальну вартість переданого майна, створюючи додаткові ризики корупції.
"Популярний аргумент щодо "недосконалого законодавства" часто використовується як виправдання. Хоча законодавчі зміни справді необхідні, їхня відсутність не повинна слугувати приводом для ігнорування відповідальності посадових осіб… Без негайних реформ, які включають посилення внутрішнього управління, забезпечення прозорості та врегулювання правового поля, держава й надалі зазнаватиме значних втрат. Головне питання залишається: хто нестиме відповідальність за ці системні провали?" - наголосив Богатир.
Додамо
На необхідності реформувати АРМА за результатами аудиту вказали і в Transparency International Ukraine. Антикорупційні експерти вказали, що діяльність агентства наразі викликає серйозні застереження, у тому числі і у міжнародних партнерів.
Раніше у Transparency International Ukraine критикували АРМА за невідповідність європейським стандартам. Антикорупційні експерти вказували, що досить часто спостерігається "суперечлива комунікація з боку агентства чи його посадових осіб, поєднана з популізмом, порушення презумпції невинуватості та відсутністю розуміння компетенції державних органів".
У Агентстві з розшуку і менеджменту активів вирішили не коментувати зауваження Transparency International Ukraine про "суперечливу комунікацію" з боку посадових осіб органу, а натомість розповіли про свої "досягнення" у розробленні законопроєктів.