Сьогодні, 15 травня, у Лімасолі проходить четвертий Cyprus Arbitration Day — міжнародний форум, присвячений актуальним питанням комерційного та інвестиційного арбітражу.
Підтриманий у першому читанні законопроєкт №15150, який передбачає масштабне оновлення Цивільного кодексу, вже викликав активну дискусію серед правників. За оцінкою адвоката, Заслуженого юриста України Володимира Богатиря, документ має як потенціал для модернізації правової системи, так і суттєві ризики для її стабільності.
Система гарантування вкладів покликана забезпечити вкладникові банку, який виводиться з ринку, швидке та зрозуміле повернення коштів.
З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.
Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?Рахункова палата виявила серйозні проблеми в управлінні арештованими активами АРМА. Лише 1% арештованого майна передано в управління, а активи на 39,4 млрд грн залишаються без контролю.
Висновки аудиту Рахункової палати виявили серйозні недоліки в роботі Агентства з розшуку і менеджменту активів. Без негайних реформ в АРМА ситуація лише погіршуватиметься, а держава зазнаватиме значних втрат. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив заслужений юрист України Володимир Богатир.
Деталі
Рахункова палата провела аудит АРМА за 2022-2023 роки та перше півріччя 2024 року, який показав суттєві проблеми в управлінні арештованими активами. Зокрема, аудитори акцентували на таких проблемах: недосконалість механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів; неповні дані про активи у реєстрі; неврегульовані взаємовідносини між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування.
Володимир Богатир вважає, що результати аудиту свідчать про те, що за вісім років діяльності агентство не змогло створити ефективну систему управління арештованими активами.
"Лише 1% із понад 100 тисяч судових ухвал про арешт майна призвели до передачі активів в управління. У результаті активи на суму 39,4 млрд грн ($940 млн) залишаються без управління, що свідчить про значні фінансові втрати для держави", - вказав він.
На думку юриста, неповні дані в Єдиному державному реєстрі активів спотворюють реальну вартість переданого майна, створюючи додаткові ризики корупції.
"Популярний аргумент щодо "недосконалого законодавства" часто використовується як виправдання. Хоча законодавчі зміни справді необхідні, їхня відсутність не повинна слугувати приводом для ігнорування відповідальності посадових осіб… Без негайних реформ, які включають посилення внутрішнього управління, забезпечення прозорості та врегулювання правового поля, держава й надалі зазнаватиме значних втрат. Головне питання залишається: хто нестиме відповідальність за ці системні провали?" - наголосив Богатир.
Додамо
На необхідності реформувати АРМА за результатами аудиту вказали і в Transparency International Ukraine. Антикорупційні експерти вказали, що діяльність агентства наразі викликає серйозні застереження, у тому числі і у міжнародних партнерів.
Раніше у Transparency International Ukraine критикували АРМА за невідповідність європейським стандартам. Антикорупційні експерти вказували, що досить часто спостерігається "суперечлива комунікація з боку агентства чи його посадових осіб, поєднана з популізмом, порушення презумпції невинуватості та відсутністю розуміння компетенції державних органів".
У Агентстві з розшуку і менеджменту активів вирішили не коментувати зауваження Transparency International Ukraine про "суперечливу комунікацію" з боку посадових осіб органу, а натомість розповіли про свої "досягнення" у розробленні законопроєктів.