21 листопада, Вольфсон коледж Оксфордського університету зібрав провідних науковців, арбітрів та юристів-практиків із ключових арбітражних юрисдикцій світу на IX Oxford Arbitration Day.
Ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості.
Заслужений юрист України та адвокат Володимир Богатир вважає, що ініціатива Національного антикорупційного бюро обмежувати право власності на підприємствах без рішення суду сама створює нові корупційні можливості
Ініціатива НАБУ, що передбачає обмеження прав власності на підприємства за рішенням Директора НАБУ та без необхідності судового розгляду, суперечить не лише Конституції, а й Кримінальному процесуальному кодексу України, який послідовно забезпечує судовий контроль.
Вантажний рухомий склад залізничного транспорту становить критичну інфраструктурну компоненту національної економіки, визначаючи пропускну спроможність логістичних ланцюгів і обсяги торгівельних операцій. Аналіз динаміки змін парку вагонів у 2014-2024 роках вказує на значні диспропорції у його складі. Докладніше – в колонці Володимира Богатира.
Обвинувальний акт у кримінальному процесі не є ані вироком, ані доказом вини, його єдина функція – процесуально окреслити межі обвинувачення. За вимогами ст. 291 КПК України він має містити виклад фактичних обставин, які підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи. Але у практиці органів досудового розслідування утвердилася тенденція сприймати сам факт складання обвинувального акта як підтвердження доведеності вини. Такий підхід трансформує акт із процесуального документа в інструмент формування громадської думки та створює ризик підміни презумпції невинуватості припущеннями обвинувачення.
Трансформація українського партійного поля демонструє не стільки еволюцію політичної конкуренції, скільки еволюцію самої функцій держави, від пасивного реєстратора, що лише легітимізував партії, до активної регулятора політичного простору.
Правозастосовна практика демонструє загрозливу тенденцію до ретроспективної криміналізації господарських відносин, які протягом тривалого часу вважалися легітимними та здійснювалися у повній відповідності до регуляторних норм. В рамках цієї тенденції, правомірна діяльність суб’єктів господарювання перекваліфіковується на «створення видимості законності», де суб’єктивна інтерпретація слідства підміняє собою об’єктивні критерії складу злочину.Рахункова палата виявила серйозні проблеми в управлінні арештованими активами АРМА. Лише 1% арештованого майна передано в управління, а активи на 39,4 млрд грн залишаються без контролю.
Висновки аудиту Рахункової палати виявили серйозні недоліки в роботі Агентства з розшуку і менеджменту активів. Без негайних реформ в АРМА ситуація лише погіршуватиметься, а держава зазнаватиме значних втрат. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив заслужений юрист України Володимир Богатир.
Деталі
Рахункова палата провела аудит АРМА за 2022-2023 роки та перше півріччя 2024 року, який показав суттєві проблеми в управлінні арештованими активами. Зокрема, аудитори акцентували на таких проблемах: недосконалість механізмів відбору управителів і оцінювачів конфіскованих активів; неповні дані про активи у реєстрі; неврегульовані взаємовідносини між АРМА та органами прокуратури й органами досудового розслідування.
Володимир Богатир вважає, що результати аудиту свідчать про те, що за вісім років діяльності агентство не змогло створити ефективну систему управління арештованими активами.
"Лише 1% із понад 100 тисяч судових ухвал про арешт майна призвели до передачі активів в управління. У результаті активи на суму 39,4 млрд грн ($940 млн) залишаються без управління, що свідчить про значні фінансові втрати для держави", - вказав він.
На думку юриста, неповні дані в Єдиному державному реєстрі активів спотворюють реальну вартість переданого майна, створюючи додаткові ризики корупції.
"Популярний аргумент щодо "недосконалого законодавства" часто використовується як виправдання. Хоча законодавчі зміни справді необхідні, їхня відсутність не повинна слугувати приводом для ігнорування відповідальності посадових осіб… Без негайних реформ, які включають посилення внутрішнього управління, забезпечення прозорості та врегулювання правового поля, держава й надалі зазнаватиме значних втрат. Головне питання залишається: хто нестиме відповідальність за ці системні провали?" - наголосив Богатир.
Додамо
На необхідності реформувати АРМА за результатами аудиту вказали і в Transparency International Ukraine. Антикорупційні експерти вказали, що діяльність агентства наразі викликає серйозні застереження, у тому числі і у міжнародних партнерів.
Раніше у Transparency International Ukraine критикували АРМА за невідповідність європейським стандартам. Антикорупційні експерти вказували, що досить часто спостерігається "суперечлива комунікація з боку агентства чи його посадових осіб, поєднана з популізмом, порушення презумпції невинуватості та відсутністю розуміння компетенції державних органів".
У Агентстві з розшуку і менеджменту активів вирішили не коментувати зауваження Transparency International Ukraine про "суперечливу комунікацію" з боку посадових осіб органу, а натомість розповіли про свої "досягнення" у розробленні законопроєктів.