Звітність Антимонопольного комітету демонструє активну роботу: справи розглядаються, порушення фіксуються, штрафи накладаються. Однак Рахункова палата виявила глибокий розрив між ухваленням рішень та їх виконанням. Причини цього розриву змушують переглянути межі відповідальності регулятора.
Кримінальне законодавство враховує мету, мотив і спосіб учинення правопорушення, розмір завданої шкоди, кількість співучасників та інші характеристики протиправної поведінки. Водночас мова, якою формується, виражається та реалізується кримінально протиправний умисел, самостійного правового значення не має. Такий підхід видається непослідовним на тлі сформованої практики мовного контролю.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.Син чинного президента Сполучених Штатів Америки Хантер Байден намагається через суд зменшити розмір аліментів на свою 4-річну дитину. Причина – суттєва зміна фінансових обставин.
Американські ЗМІ повідомили, що відповідне клопотання було нещодавно подано адвокатом Брентом Ленґдоном до суду в окрузі Індепенденс, де живе колишня стрептизерка Лунден Робертс з донькою Неві Джоан.
Крім фінансових обставин, у клопотанні йдеться про зміни у законодавстві стосовно керівних принципів аліментів на дітей в Арканзасі, що відбулися у 2020 році.
Адвокат жінки Клінт Ланкастер, у свою чергу, висловив сумніви щодо фінансового статусу Хантера, пообіцявши вивчити фінансову звітність останнього.
Заява Хантера про фінансові негаразди з’явилася після того, як він опублікував у квітні минулого року мемуари, в яких детально описано його минуле, пов’язане з наркотиками та сексом.
ЗМІ відзначають, що це не перший раз, коли Хантер виставляє себе фінансово неспроможним у питанні виплати аліментів Робертс.
Робертс подала позов про встановлення батьківства у 2019 році. Хантер стверджував, що не міг сплачувати аліменти, оскільки був банкрутом. Наполягав, що має «значний борг» через розлучення з колишньою дружиною Кетлін.
Хантер спочатку заперечував, що коли-небудь мав секс з Робертс. Але пізніше, коли тест ДНК підтвердив його батьківство, уклав угоду.
Боротьба за аліменти відбувається в той момент, коли федеральні слідчі продовжують досліджувати фінансову та бізнес-діяльність Хантера, коли його батько був віце-президентом.
Коментар ЗіБ
Володимир БОГАТИР, адвокат, заслужений юрист України:
- Ця справа, а точніше, поява інформації про неї в американських ЗМІ і жваве обговорення теми, яскраво ілюструє принципову відмінність у роботі судів США та України.
І річ не у гучних прізвищах. Бо ж позов може подати кожен бажаючий фактично з будь-якого приводу.
Йдеться про відкритість, як один із непорушних принципів справжньої демократії.
І США, і Україна мають свої відповідні реєстри судових рішень. В США кожен бажаючий може вільно відстежувати перебіг процесів, в тому числі проти сина президента. А от у нас доступ до судових рішень, хоча й гарантовано на рівні закону, на практиці не є абсолютною цінністю. Що у лютому цього року підтвердив Верховний Суд у справі №560/7790/20.
Цей судовий спір стосувався доступу до текстів рішень, винесених у відкритому судовому засіданні, але прихованих у ЄДРСР. Попри відсутність необхідних правових підстав, визначених профільним Законом «Про доступ до судових рішень», ДСАУ та ДП «Інформаційні судові системи» виконали постанову слідчого, прокурора, які виходили з міркувань недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування (докладніше про проблему читайте у статті «Честь мундиру зобов’язує» - прим. Ред.).
Тож переконаний, що для справи за умовним позовом стриптизерки проти сина президента чиновники української судової системи обов’язково знайшли б достатньо переконливу підставу, аби текст документу не потрапив у публічний простір.
Власне саме через відсутність ключової умови – відкритості, жодна реформа судової системи (останній раз на її необхідності наполягав президент США Джозеф Байден рік тому) і не має успіху в Україні.