Закон визначає ліквідацію банку як обмежену в часі процедуру. Однак на практиці встановлені строки продовжуються настільки, що ліквідація розтягується на десятиліття. 
Антикорупційний контроль системи ТЦК крізь призму результатів перевірок та моніторингу НАЗК
З березня 2022-го по жовтень 2023-го антикорупційний контроль над декларантами ТЦК та СП був законодавчо заморожений. Після відновлення — 36 завершених перевірок, десятки виявлених порушень, задокументовані схеми на мільйони гривень. І жодного судового позову про цивільну конфіскацію за результатами повних перевірок. Ці дані вперше стали публічними завдяки запиту на доступ до публічної інформації.
Державний аудит покликаний виявляти порушення у сфері використання публічних ресурсів. Але якщо щоразу після цього аудиторські матеріали опиняються у слідчого й зникають із публічного доступу, постає питання: чи не стала таємниця досудового розслідування зручним прикриттям для непублічності самого державного контролю?
Десятирічний період системної бездіяльності та свідомого ігнорування імперативних вимог закону щодо щорічної незалежної оцінки ефективності АРМА завершився початком процедури, легітимність якої викликає обґрунтований скептицизм. Незалежну комісію сформовано, і вона (не без допомоги самої АРМА) розпочала аудит. Проаналізуємо очікувані показники та ймовірні правові наслідки аудиту.Зважаючи на те, що в Україні змінилися правила доступу користувачів до сервісу відеоконференцзв’язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, Кабінет Міністрів втратив можливість дистанційної участі у судових засіданнях.
Адже з 1 жовтня доступ користувачів до згаданого сервісу можливий тільки через електронний кабінет Електронного суду. У ньому мали зареєструватися усі державні органи. Втім, Кабінету Міністрів у системі досі немає.
Про це свідчить відповідь Секретаріату Кабміну на запит адвоката Володимира Богатиря, який цікавився офіційною електронною адресою суб’єкта владних повноважень для направлення судових викликів і процесуальних документів.
Можливо це сталося тому, що даних ані про Кабмін, ані про Секретаріат, за даними Державної служби статистики України, досі немає навіть у ЄДРПОУ. Як пояснили у відомстві, відомості про суб’єкти із назвою «Кабінет Міністрів України» або «Секретаріат Кабінету Міністрів України» (який забезпечує діяльність Кабміну і відповідно до Положення має бути юридичною особою, - прим. Ред.) до Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць, який функціонував до 1996 року, та Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не надходили.
«Схоже, у Кабміні не поспішають користуватися перевагами електронного суду, які самі активно впроваджують для інших суб’єктів, - вважає сам В.Богатир. - Можливо, у такий спосіб там виправдовують зайві витрати часу як суду, так і власних клерків, а також коштів бюджету в умовах пандемії та воєнного стану. А можливо у такий спосіб штучно ускладняється доступ громадян до суду у спорах із вищим органом виконавчої влади. Як відомо, ті самі працівники у трудових спорах судяться не з Кабміном чи із секретаріатом, а з
господарсько-фінансовим департаментом. Між іншим, організація відеоконференцзв’язку становить окрему проблему. Іноді у сторони банально немає технічної можливості скористатися підсистемою через її надмірне навантаження. Так, наприклад, у Київському апеляційному суді для зв’язку обладнані лише два зали. І шанси, що суддя задовольнить клопотання про дистанційну участь, залишаються невеликими. У будь-якому випадку, усе це свідчить про системний безлад і хаос самої структури влади».
Нагадаємо, підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний суд» та «Відеоконференцзв'язок» почали офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року. Згідно з вимогами ч. 6 ст. 6 ГПК, ч. 6 ст. 18 КАС, п. ч.6 ст. 14 ЦПК державні органи зобов’язані реєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС.