Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуЗважаючи на те, що в Україні змінилися правила доступу користувачів до сервісу відеоконференцзв’язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, Кабінет Міністрів втратив можливість дистанційної участі у судових засіданнях.
Адже з 1 жовтня доступ користувачів до згаданого сервісу можливий тільки через електронний кабінет Електронного суду. У ньому мали зареєструватися усі державні органи. Втім, Кабінету Міністрів у системі досі немає.
Про це свідчить відповідь Секретаріату Кабміну на запит адвоката Володимира Богатиря, який цікавився офіційною електронною адресою суб’єкта владних повноважень для направлення судових викликів і процесуальних документів.
Можливо це сталося тому, що даних ані про Кабмін, ані про Секретаріат, за даними Державної служби статистики України, досі немає навіть у ЄДРПОУ. Як пояснили у відомстві, відомості про суб’єкти із назвою «Кабінет Міністрів України» або «Секретаріат Кабінету Міністрів України» (який забезпечує діяльність Кабміну і відповідно до Положення має бути юридичною особою, - прим. Ред.) до Державного реєстру звітних (статистичних) одиниць, який функціонував до 1996 року, та Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не надходили.
«Схоже, у Кабміні не поспішають користуватися перевагами електронного суду, які самі активно впроваджують для інших суб’єктів, - вважає сам В.Богатир. - Можливо, у такий спосіб там виправдовують зайві витрати часу як суду, так і власних клерків, а також коштів бюджету в умовах пандемії та воєнного стану. А можливо у такий спосіб штучно ускладняється доступ громадян до суду у спорах із вищим органом виконавчої влади. Як відомо, ті самі працівники у трудових спорах судяться не з Кабміном чи із секретаріатом, а з
господарсько-фінансовим департаментом. Між іншим, організація відеоконференцзв’язку становить окрему проблему. Іноді у сторони банально немає технічної можливості скористатися підсистемою через її надмірне навантаження. Так, наприклад, у Київському апеляційному суді для зв’язку обладнані лише два зали. І шанси, що суддя задовольнить клопотання про дистанційну участь, залишаються невеликими. У будь-якому випадку, усе це свідчить про системний безлад і хаос самої структури влади».
Нагадаємо, підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», «Електронний суд» та «Відеоконференцзв'язок» почали офіційно функціонувати з 5 жовтня 2021 року. Згідно з вимогами ч. 6 ст. 6 ГПК, ч. 6 ст. 18 КАС, п. ч.6 ст. 14 ЦПК державні органи зобов’язані реєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС.