Нещодавно НАБУ і САП представили результати діяльності за півріччя як історію успіху: резонансні викриття, десятки справ і мільярди гривень "економічного ефекту". Та чи дає обраний формат змогу оцінити їхню реальну роботу? Спробуємо розібратися.
В Україні система публічних закупівель стала формальною оболонкою: держава не бачить повного обсягу витрат, а переважна більшість процедур, які називають конкурентними, не є такими по суті. При цьому офіційна статистика радше маскує наявні проблеми, ніж дає основу для їх усунення, що є прямим викликом євроінтеграції.
Наприкінці 2026 року міжнародну правничу спільноту очікує подія, значення якої важко переоцінити. Вперше за багато років орган, який є єдиним механізмом правового захисту особи від зловживань каналами Інтерполу, оновлюватиметься одночасно й у повному складі.
Ліквідація банку не означає, що всі його борги погашаються виключно за встановленою законом черговістю. Деякі витрати, без яких неможливі управління активами, їх збереження чи реалізація, можуть оплачуватися поза нею. Але де проходить межа між звичайною кредиторською вимогою і витратою, необхідною для ліквідації, та чим контрагент має довести право на пріоритетну оплату? 
Судова система залишається недофінансованою, працює з відчутним кадровим дефіцитом і має невирішені соціальні питання. Водночас надходження від судового збору перевищилиплан, а серед майбутніх пріоритетів з’являються рішення з використанням штучного інтелектуМинуло більше місяця від дня ліквідації Окружного адміністративного суду м. Києва. Але його наступник – Київський міський окружний адміністративний суд – досі не зареєстрований як юридична особа.
Про це свідчить відповідь Державної судової адміністрації на запит адвоката Володимира Богатиря, передає «Закон і Бізнес».
«Згідно з ч.4 ст. 87 Цивільного кодексу юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Станом на день надання відповіді на Ваш запит (20 січня – прим. Ред.) державну реєстрацію Київського міського окружного адміністративного суду не здійснено», - йдеться у листі.
Нагадаємо, Законом від 13.12.2022 № 2825-IX, який набрав чинності 15 грудня, був ліквідований Окружний адміністративний суд м.Києва. Одночасно тим же законом було утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у столиці. З дня початку роботи КМОАС до нього повинні бути передані усі справи зі юрисдикцією міста Києва, які на перехідний період тимчасово повинні розглядатися в Київському окружному адміністративному суді.
«Я мав у провадженні ОАСК дві справи, які тривають з 2020 і 2021 років. Тож намагаюся зрозуміти, де зараз вони знаходяться і якими є перспективи розгляду. Упевнений, що подібні питання турбують сьогодні багатьох адвокатів і пересічних громадян, - прокоментував своє звернення В.Богатир. – Наразі можу констатувати повний безлад у судовій владі з цього питання. Первинно ДСАУ переслала мої запити в ліквідований ОАСК і ще не утворений КМОАС. Перший повернув запитання до ДСАУ, оскільки не мав вже жодних повноважень, а другий із зрозумілих причин нічого відповісти не зміг».
Проблеми із реформою адміністративної юстиції визнають і в судовій владі. Нещодавно Голова Верховного Суду Всеволод Князєв відзначав труднощі
із передаванням справ з ОАСК до КОАС, яка може затягнутися на роки. З іншого боку, повноцінна робота КМОАС, начебто утвореного за Законом, але досі не зареєстрованого, також наразі не можлива. Адже для наповнення нової установи суддями необхідно провести конкурс, який процедурно організовує Вища кваліфікаційна комісія суддів. Але і це утворення сьогодні відсутнє. Перспективи його утворення також є примарними.
Докладніше про це читайте у статті «Адміністративний колапс».
https://zib.com.ua/